Книга - Довідник поліцейського

Довiдник полiцейського
Катерина Борисiвна Левченко

Сергiй Сергiйович Чернявський


Книга призначена для працiвникiв усiх структурних пiдроздiлiв Нацiональноi полiцii Украiни, курсантiв, студентiв та слухачiв навчальних закладiв системи МВС Украiни, адвокатiв та юристiв, якi цiкавляться правоохоронною дiяльнiстю. В книзi сформульовано практичнi поради та типовi алгоритми дiй працiвникiв полiцii при отриманнi iнформацii про виявлення або виявленнi найбiльш поширених видiв правопорушень та злочинiв. Надано iнформацiйний блок для органiзацii необхiдноi взаемодii полiцейських з органами мiсцевоi влади, службами соцiального захисту та пiдтримки населення та громадськими органiзацiями; поради щодо надання первинноi медичноi та психологiчноi допомоги. Наскрiзною iдеею книги е дотримання прав людини як нарiжного принципу дiяльностi сучасноi украiнськоi полiцii.





С. С. Чернявський, К. Б. Левченко

Довiдник полiцейського





ПРИСЯГА ПРАЦІВНИКА ПОЛІЦІЇ


«Я (прiзвище, iм’я та по батьковi), усвiдомлюючи свою високу вiдповiдальнiсть, урочисто присягаю вiрно служити Украiнському народовi, дотримуватися Конституцii та законiв Украiни, утiлювати iх у життя, поважати та охороняти права i свободи людини, честь держави, з гiднiстю нести високе звання полiцейського та сумлiнно виконувати своi службовi обов’язки».




1. ПІДГОТОВКА ДО НЕСЕННЯ СЛУЖБИ





1.1. Правова основа та принципи дiяльностi полiцii


У своiй дiяльностi полiцiя керуеться Конституцiею Украiни, мiжнародними договорами Украiни, згоду на обов’язковiсть яких надала Верховна Рада Украiни, Законом Украiни «Про нацiональну полiцiю» та iншими законами Украiни, актами Президента Украiни та постановами Верховноi Ради Украiни, прийнятими вiдповiдно до Конституцii та законiв Украiни, актами Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, а також виданими вiдповiдно до них актами Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украiни, iншими нормативно-правовими актами[1 - У пам’ятцi термiн «полiцейський» вживаеться за iснуючою традицiею виключно в чоловiчому родi, але мае вiдношення не тiльки до чоловiкiв-полiцейських, але й жiнок-полiцейських.].

Принципи дiяльностi полiцii:

– верховенство права;

– дотримання прав i свобод людини;

– законнiсть;

– вiдкритiсть i прозорiсть;

– полiтична нейтральнiсть;

– взаемодiя з населенням на засадах партнерства;

– безперервнiсть.




1.2. Що необхiдно знати, заступаючи на службу


Заступаючи на службу, полiцейський мае знати:

– поставленi завдання та порядок iх виконання;

– оперативну обстановку та особливостi несення служби на маршрутi (посту);

– права та обов’язки полiцейського, норми права, якi регулюють дiяльнiсть полiцейського;

– правила застосування зброi та спецiальних засобiв;

– розмiщення найближчих нарядiв полiцii, вiйськових нарядiв i громадських формувань;

– порядок пiдтримання зв’язку з черговим територiального органу Нацiональноi полiцii, iншими нарядами;

– прикмети розшукуваних злочинцiв, викрадених речей та автомототранспорту;

– мiсця можливого вчинення правопорушень, збуту наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв, появи злочинцiв, iнших правопорушникiв;

– осiб, якi перебувають пiд адмiнiстративним наглядом полiцii, ранiше судимих та осiб, що зловживають спиртними напоями та наркотичними речовинами, i встановленi для них обмеження;

– мiсце знаходження в районi маршруту (поста) вiддiлення зв’язку, банкiвських установ та iнших сховищ цiнностей;

– розмiщенi в районi маршруту (поста) парки, сквери, стадiони, iдальнi, кафе, пивнi бари, ресторани, дискотеки, кiнотеатри, готелi, ринки, вокзали, пристанi, дитячi заклади та iншi мiсця масового вiдпочинку громадян;

– мiсця компактного проживання або перебування iноземних громадян та осiб без громадянства;

– мiсця можливого збуту викрадених речей (ломбарди, комiсiйнi магазини тощо);

– час початку та закiнчення роботи розмiщених у районi великих промислових пiдприемств та установ, транспорту, а також режим роботи торговельних i видовищних закладiв, час iх iнкасацii;

– мiсцезнаходження органiв державноi влади, правоохоронних органiв, установ, пiдприемств, штабiв громадських формувань, найближчих лiкарень, полiклiнiк, аптек, мiсць збереження наркотичних речовин, а також розташування приладiв охоронно-пожежноi сигналiзацii;

– трамвайнi, автобуснi й тролейбуснi маршрути та iх найближчi зупинки, станцii метро, стоянки автомобiлiв i таксi в зонi маршруту (поста);

– прилеглi до маршруту (поста) вулицi, провулки, площi, прохiднi двори та iншi шляхи найкоротшого руху на випадок переслiдування злочинцiв, можливi мiсця збуту наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв.

Перед заступанням на службу з полiцейським проводиться цiльовий iнструктаж з питань дотримання заходiв безпеки при поводженнi зi зброею.




1.3. Зовнiшнiй вигляд та екiпiрування (спорядження) полiцейського, який заступае на службу


Полiцейський повинен мати охайний зовнiшнiй вигляд i справне спорядження, не порушувати правила носiння однострою. На одностроi полiцейського мае бути розмiщено нагрудний знак iз чiтким зазначенням його спецiального жетона.

Полiцейському заборонено знiмати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким iншим чином перешкоджати прочитанню iнформацii на ньому або фiксуванню ii за допомогою технiчних засобiв.



Спорядження полiцейського:

1) службове посвiдчення;

2) картка маршруту (поста);

3) табельна зброя з двома спорядженими магазинами;

4) спецiальнi засоби та засоби iндивiдуального захисту;

5) тактичний ремiнь;

6) портативний (нагрудний) вiдеореестратор;

7) мобiльнi пристроi радiозв’язку;

8) мобiльний телефон;

9) бланки процесуальних документiв;

10) чистi аркушi паперу (формат А 4);

11) ручка;

12) олiвець;

13) лiнiйка;

14) блокнот;

15) стрiчка (сигнальна стрiчка) для огородження мiсця подii;

16) лiхтар;

17) дальномiр;

18) сумка;

19) iндивiдуальний пакет (аптечка);

20) покривало полiетиленове.



Пiд час виконання службових обов’язкiв полiцейський повинен мати при собi:

1) табельну зброю з двома спорядженими магазинами;

2) кайданки;

3) рацiю;

4) кийок;

5) засоби, спорядженi речовинами сльозогiнноi i дратiвноi дii;

6) нагрудна камера.

Вказанi засоби полiцейський повинен носити на спецiальному тактичному ременi.

Залежно вiд поставлених завдань полiцейський (патрульний) екiпiруеться iншими спецiальними засобами, а також автоматичною вогнепальною зброею.




2. ПОРЯДОК І ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО





2.1. Загальнi правила спiлкування


Полiцейський повинен бути ввiчливим i тактовним, звертатися до громадян лише на «Ви», незалежно вiд iх вiку, статi, соцiального становища, етнiчного походження тощо, вимоги i зауваження викладати в переконливiй формi, не вживати слiв та не вдаватися до дiй, якi можуть образити честь i гiднiсть громадян. Мае бути спокiйним, витриманим i розсудливим.



Полiцейський повинен:

– Звертаючись до особи, або у разi звернення особи до полiцейського, полiцейський зобов’язаний назвати свое прiзвище, посаду, спецiальне звання та пред’явити на ii вимогу службове посвiдчення, надавши можливiсть ознайомитися з викладеною в ньому iнформацiею, не випускаючи його з рук (ст. 18 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю»);








– висловлювати своi зауваження та вимоги в коректнiй i переконливiй формi, якщо потрiбно, спокiйно, без роздратування повторити i роз’яснити змiст сказаного;

– вислухати пояснення або питання громадянина уважно, не перебиваючи, виявляючи доброзичливiсть i повагу до спiврозмовника;

– ставитися з повагою до громадян, бути уважними до них, не дозволяти дискримiнацiйних дiй та висловлювань, враховувати iндивiдуальнi потреби осiб з iнвалiднiстю, осiб похилого вiку, вагiтних жiнок, дiтей тощо.



При спiлкуваннi з громадянами виявляти витримку i бути готовим:

– до поведiнки, яка виходить за етичнi рамки з iх боку, у тому числi й до проявiв агресii, здiйснення опору та можливого нападу;

– до надання iм першоi психологiчноi та першоi домедичноi i медичноi допомоги (у тому числi направлення до закладу охорони здоров’я).



У спiлкуваннi з громадянами з боку полiцейського неприпустимi:

– будь-якi висловлювання i дii дискримiнацiйного характеру за ознаками статi, вiку, раси, нацiональностi, мови, громадянства, соцiального, майнового або сiмейного стану, полiтичноi чи релiгiйноi належностi, зовнiшностi, стану здоров’я, сексуальноi орiентацii тощо;

– надмiрний тон, грубiсть, некоректнiсть зауваження, пред’явлення неправомiрних, незаслужених звинувачень, сексуальнi домагання;

– погрози, образливi вирази, реплiки, знаки, в тому числi сексуального характеру;

– суперечки, дискусii та дii, що перешкоджають нормальному спiлкуванню або провокують протиправну поведiнку;

– необгрунтованi перевiрки паспортiв та iнших документiв.

Полiцейському рекомендуеться не сприймати на свiй рахунок образливих зауважень, недоречних жартiв, глузувань, висловлених на вулицях i в громадських мiсцях.








Неприпустимими е: грубiсть, зверхнiсть, iронiчнiсть, саркастичне чи неввiчливе формулювання зауважень, вирази та реплiки, що ображають людську гiднiсть, погрози, повчання, несправедливi звинувачення, дискримiнацiйнi та сексистськi вислови та поведiнка, загрозливi жести й знаки.



Порядок звернення до особи:

– привiтатись, приклавши праву руку до головного убору;

– вiдрекомендуватися (назвати прiзвище, посаду, спецiальне звання);

– пред’явити на вимогу службове посвiдчення, надавши можливiсть ознайомитися з викладеною в ньому iнформацiею, не випускаючи його з рук;

– спитати: «Як я можу до вас звертатися?»

– аргументувати причину звернення;

– уважно вислухати пояснення особи;

– у межах компетенцii вжити заходiв реагування (зробити попередження, скласти протокол про адмiнiстративне правопорушення тощо).



Якщо особа на зауваження реагуе збуджено, полiцейський повинен:

– витримати паузу (дати заспокоiтись);

– дати можливiсть висловити причину збудження;

– висунути вимогу щодо пояснення ii неправомiрних дiй;

– пояснити недопустимiсть такоi поведiнки з посиланням на вiдповiднi нормативно-правовi акти;

– у разi продовження протиправних дiй особою попередити про можливе застосування до неi полiцейських заходiв примусу;

– тiльки пiсля цього може бути прийнято рiшення про складання протоколу, накладення штрафу на мiсцi, доставляння порушника до органу (пiдроздiлу) полiцii або можливiсть обмежитись зауваженням;

– зауваження правопорушникам, якi мають при собi дiтей, по можливостi, робиться так, щоб дiти цього не чули. З пiдлiтками полiцейськi повиннi поводитися так само ввiчливо, як i з дорослими. Зауваження дiтям робляться з урахуванням iх психологii i рiвня розвитку.



Приклади звернення до особи:

Варiант 1:

«Бажаю здоров’я. Сержант полiцii Дронь. У мiстi тривають оперативнi заходи, пред’явiть, будь ласка, вашi документи».

Якщо громадянин мае бажання пересвiдчитись у наявностi службового посвiдчення: «Будь ласка, мое службове посвiдчення».

Пiсля перевiрки: «Дякую, вибачте за незручностi, усього найкращого».



Варiант 2:

«Бажаю здоров’я. Старший сержант полiцii Онопенко. Ви порушили ч. 1 ст. 175 Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення: курили на зупинцi громадського транспорту, що заборонено законом. Пред’явiть, будь ласка, вашi документи».

Якщо громадянин мае бажання переконатись у наявностi службового посвiдчення: «Будь ласка, мое службове посвiдчення».




2.2. Особливостi спiлкування з окремими категорiями громадян та ЗМІ





2.2.1. Спiлкування з iноземцями


У спiлкуваннi з iноземцями, особами без громадянства, бiженцями та особами, якi потребують додаткового або тимчасового захисту, полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами, поважати гiднiсть особи i виявляти до неi гуманне ставлення, захищати права людини, ураховувати особливостi расовоi та нацiональноi належностi, громадянства, вiку та мови, ставлення до релiгii, статi, полiтичних та iнших переконань.

У разi необхiдностi роз’яснити правила поведiнки та правила перебування на територii Украiни. Не рекомендуеться обговорювати питання полiтики, дiяльностi органiв державноi влади, у тому числi полiцii.

Полiцейський повинен:

– при зверненнi до особи встановити, чи розумiе вона украiнську мову, а якщо нi, то якi мови розумiе.

– якщо знае украiнську мову – продовжити спiлкування украiнською;

– якщо не знае украiнськоi мови, але знае таку, на якiй може спiлкуватися i полiцейський, перейти при можливостi на мову, зрозумiлу iноземцевi, знизити темп мовлення, активно iнтонувати, видiляти логiчнi наголоси;

– якщо iноземець та полiцейський не мають можливостi спiлкування в силу вiдсутностi спiльноi мови – встановити, чи е поруч хтось, хто мiг би перекласти суть розмови. Наприклад, супутник затриманоi особи. Якщо посередника не знайшлося, перейти на мову жестiв та/чи продовжити спiлкуватися (переклад) за допомогою гаджетiв.

– перевiрити документи. За потреби доставити особу до територiального органу полiцii, викликати перекладача.








Пiд час перевiрки полiцейський мае:

– поводитись з документами бережно. Якщо в документi знаходяться грошi, будь-якi записки та iншi папери або цiнностi, запропонувати власниковi самому вилучити iх звiдти;

– звернути увагу на вiдповiднiсть наявноi в документi фотокартки та особи громадянина, правильнiсть заповнення усiх реквiзитiв, цiлiснiсть захисноi сiтки документа, строк його дii, на вiдмiтку щодо реестрацii та iнше;

– вжити застережних заходiв при перевiрцi документiв у особи, що пiдозрюеться у вчиненнi правопорушення. З цiею метою рекомендуеться стояти на пiвоберта праворуч вiд того, кого перевiряють, на безпечнiй вiдстанi вiд нього та пильно стежити за ним;

– перевiрку проводити на деякiй вiдстанi вiд стороннiх громадян, а якщо е можливiсть – в найближчому службовому примiщеннi дiльничного офiцера полiцii або громадському пунктi охорони публiчноi безпеки i порядку.




2.2.2. Спiлкування з особами, якi користуються дипломатичним iмунiтетом


Полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами, враховуючи водночас привiлеi осiб iз дипломатичним iмунiтетом:








– особиста недоторканнiсть;

– недоторканнiсть використовуваних ними транспортних засобiв, якi офiцiйно належать представництвам (консульствам);

– iмунiтет вiд кримiнальноi, цивiльноi, адмiнiстративноi юрисдикцii Украiни;

– право пiдняття на транспортному засобi нацiонального прапора тощо.

Дii в разi виявлення правопорушення, учиненого особою з дипломатичним iмунiтетом:

– повiдомити про подiю чергового територiального органу Нацiональноi полiцii;

– вжити заходiв щодо припинення правопорушення;

– записати номер та вид документа особи, який пiдтверджуе ii дипломатичний iмунiтет;

– скласти письмовий рапорт на iм’я начальника територiального органу Нацiональноi полiцii.




2.2.3. Спiлкування з народними депутатами Украiни


Пiд час спiлкування з народними депутатами Украiни полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами та:








– на вимогу народних депутатiв, iнших посадових осiб пред’явити службове посвiдчення, надавши можливiсть ознайомитися з викладеною в ньому iнформацiею, не випускаючи його з рук;

– пересвiдчитись, що це народний депутат (перевiрити наявнiсть депутатського посвiдчення та нагрудного знака народного депутата Украiни);

– вислухати заяву (iнформацiю) та, якщо це не суперечить вимогам правил несення служби, ужити вiдповiдних заходiв, доповiвши про це старшому начальниковi.



Приклади звернення до народного депутата:

Варiант 1:

«Бажаю здоров’я. Сержант полiцii Дронь. Вашi вимоги е законними, однак не належать до моеi компетенцii, я обов’язково доповiм про них старшому начальниковi. Якщо моя вiдповiдь вас не задовольнила, ви можете звернутися до старшого начальника, який перебувае… (назва вулицi, площi, примiщення тощо)».

Якщо дii або заяви народного депутата Украiни суперечать вимогам законодавства щодо несення служби, працiвник полiцii зобов’язаний негайно доповiсти про це старшому начальниковi й далi дiяти за його вказiвкою.



Варiант 2:

«Бажаю здоров’я. Сержант полiцii Дронь. Вашi вимоги е незаконними й суперечать Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення (Кримiнальному кодексу Украiни – доцiльно визначити вiдповiдну статтю). Якщо ви не припините своi дii, я змушений буду доповiсти старшому начальниковi та скласти вiдповiдний рапорт. Якщо моя вiдповiдь вас не задовольнила, ви можете звернутися до старшого начальника, який перебувае… (назва вулицi, площi, примiщення тощо)».




2.2.4. Спiлкування з людьми з особливими потребами


Пiд час спiлкування з людьми з особливими потребами полiцейський повинен дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами.

а) з людиною у вiзку:

– не можна самовiльно без дозволу котити вiзок;

– при спiлкуваннi обличчя спiврозмовникiв мають бути на одному рiвнi (треба присiсти або сiсти поруч на стiльцi);

– при спiлкуваннi з людиною в крiслi-вiзку, яка е разом iз супроводжуючою ii особою, потрiбно в першу чергу звертатися i розмовляти з нею, а не iз супроводжуючою особою;

– часто люди у вiзку бояться звертатися про допомогу. Треба зробити крок назустрiч i спитатися – чим можна допомогти. Допомога мае бути ненав’язливою i не надмiрною;

б) з людиною з вадами слуху i мови:

– при розмовi з нечуючими необхiдно дивитися безпосередньо на спiврозмовника, повiльно i чiтко промовляти слова iз виразною мiмiкою. Важливо, щоб джерело свiтла не було за вашою спиною, бо в такому випадку ваше обличчя буде затiнене;

– необхiдно мати можливiсть спiлкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олiвець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз;

– не затемнювати обличчя, особливо уста, i не закривати його руками, волоссям тощо;

– щоб привернути увагу людини, яка не чуе, необхiдно торкнутися ii злегка за плече або помахати до неi рукою. Починати розмову пiсля того, коли вас помiтили. Кричати не варто;

– якщо нечуюча людина користуеться послугою сурдоперекладача, то при спiлкуваннi необхiдно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача;

в) з людиною з вадами зору:

– спiлкуючись iз незрячою людиною, необхiдно представитися хто ви, якi маете повноваження, пiсля чого запитати – чим допомогти;

– при супроводi у примiщеннi необхiдно попереджувати про перешкоди, якi е на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, дверi з порогом тощо». При можливостi озвучувати iнформацiю про оточення;

– якщо незрячу людину припровадили до кабiнету службовоi особи, необхiдно iнформувати, куди ii привели, назвати цю людину й iнших присутнiх;

– якщо збираетеся читати, попередьте про це;








– не можна замiнювати читання будь-якого документа його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити пiдпис;

– не можна тягнути незрячу людину за собою. Треба попередити про необхiднiсть руху та чiтко пояснити – куди потрiбно прямувати;

– пiд час спiлкування з людьми з особливими потребами полiцейський повинен дотримуватись заходiв особистоi безпеки.




2.2.5. Спiлкування з представниками засобiв масовоi iнформацii


У разi звернення представника засобiв масовоi iнформацii полiцейський повинен:

– дiяти за загальними правилами спiлкування з громадянами;

– пiд час забезпечення публiчноi безпеки i порядку на мiсцi подii не повинен приховувати свое обличчя вiд вiдеокамер та боязко ухилятися вiд спiлкування з журналiстами;








– утриматись вiд висловлювання власних мiркувань;

– пояснити, хто уповноважений коментувати конкретнi подii, та надати контактнi данi вiдповiдноi особи.








НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГОЛОШЕННЮ ВІДОМОСТІ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ АБО СЛУЖБОВУ ТАЄМНИЦЮ!


Приклад вiдповiдi на звернення:

«Бажаю здоров’я! Капрал полiцii Мирний. Ми несемо службу iз забезпечення публiчноi безпеки i порядку. За бiльш детальною iнформацiею вам доцiльно звернутися до старшого начальника, який перебувае…»



У разi, коли представник засобiв масовоi iнформацii перешкоджае виконувати функцiональнi обов’язки, полiцейський мае повiдомити, що згiдно зi ст. 36 «Вимога залишити мiсце i обмеження доступу на визначену територiю» Закону Украiни «Про нацiональну полiцiю»:

– полiцейський уповноважений вимагати вiд особи (осiб) залишити визначене мiсце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеноi територii або об’ектiв, якщо це необхiдно для забезпечення публiчноi безпеки i порядку, охорони життя i здоров’я людей, для збереження та фiксацii слiдiв правопорушення;

– полiцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту i пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць i автомобiльних дорiг у разi затримання осiб вiдповiдно до закону, пiд час аварiй, iнших надзвичайних ситуацiй, якщо це необхiдно для забезпечення публiчноi безпеки i порядку, охорони життя i здоров’я людей;

– повiдомити представниковi засобiв масовоi iнформацii, що його дii можуть бути квалiфiкованi як перешкоджання дiяльностi полiцейського;

– поiнформувати безпосереднього начальника або чергового територiального органу Нацiональноi полiцii;

– озвучити журналiстовi його право оскаржити дii працiвника полiцii до вищого органу, прокуратури чи суду.



Приклад звернення до працiвника засобiв масовоi iнформацii:

«Бажаю здоров’я! Капрал полiцii Мирненко. Ми несемо службу iз забезпечення публiчноi безпеки i порядку. Вашi дii перешкоджають виконанню обов’язкiв працiвникiв полiцii. Негайно припинiть своi протиправнi дii. Інакше, вiдповiдно до Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю», щодо вас буде застосовано превентивнi полiцейськi заходи».



Документом, який пiдтверджуе повноваження представника засобiв масовоi iнформацii, може бути:

– редакцiйне посвiдчення;

– посвiдчення журналiста, видане Нацiональною спiлкою журналiстiв Украiни;

– посвiдчення журналiста, видане медiа-профспiлкою;

– акредитацiйна картка;

– прес-картка iнших журналiстських, зокрема мiжнародних, органiзацiй.








ПІД ЧАС КОНТАКТУВАННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:


– несанкцiоновано вилучати засоби фото-, вiдео-, аудiозапису та вiдповiднi носii iнформацii;

– перешкоджати iх законнiй дiяльностi (закриття об’ектива, вимкнення камери тощо);

– самостiйно приймати рiшення щодо обмеження доступу журналiста до мiсць, вiдвiдування яких дозволено законодавством.



Приклад вiдповiдi на запитання:

«Беремо участь у забезпеченнi публiчноi безпеки i порядку пiд час проведення… (назва заходу). Завданням пiдроздiлу е недопущення порушень публiчноi безпеки i порядку на вулицi… (назва вулицi, площi, примiщення тощо). За детальною iнформацiею звертайтеся до старшого начальника, який перебувае… (контактнi данi)».




3. НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ





3.1. Ознаки клiнiчноi та бiологiчноi смертi


Бiологiчна смерть – це незворотне припинення життедiяльностi органiзму, яке настае пiсля клiнiчноi смертi.

Клiнiчна смерть – це такий стан органiзму, який виникае протягом декiлькох (3 – 5) хвилин пiсля зупинки дихання та кровообiгу, коли зникають всi зовнiшнi прояви життедiяльностi. У цьому станi зовнiшнiх признакiв смертi органiзму (вiдсутнiсть серцевих скорочень, самостiйного дихання, рефлексiв на зовнiшнi дii) зберiгаеться потенцiйна можливiсть вiдновлення його життевих функцiй за допомогою методики реанiмацii.




3.2. Пiдтримка життедiяльностi дорослоi людини (Алгоритм АВС)


Це комплекс реанiмацiйних дiй, якi сприяють насиченню киснем життево важливих органiв (мозку, серця).

Пiдтримка життево важливих функцiй для запобiгання бiологiчноi смертi постраждалого до прибуття медичних працiвникiв.




3.2.1. Серцево-легенева реанiмацiя (СЛР)


СЛР включае в себе всi елементи реанiмацii без обладнання, зробленi однiею або декiлькома особами, що надають першу допомогу постраждалим iз зупинкою дихання та серця.

Елементи СЛР:

– власна безпека;

– первинна оцiнка;

– (А) забезпечення прохiдностi дихальних шляхiв;

– (В) перевiрка дихання;

– (С) компресiя грудноi клiтки. Вентиляцiя дихальних шляхiв.

Власна безпека (ризики рятувальника):

– оцiнка безпеки мiсця подii;

– оцiнка безпеки при наданнi допомоги;

– уникнення зовнiшнiх небезпек;

– транспорт, електрика, газ, вода;

– туберкульоз, гепатит В або С. Вважати всiх постраждалих потенцiйно хворими на гепатити та ВІЛ.

Оцiнка стану постраждалого

Запитати: «Ви в порядку?», при вiдсутностi вiдповiдi потрусити за плечi (а).








Якщо постраждалий реагуе, продовжити його оцiнку.

Якщо постраждалий не реагуе:

– гукайте на допомогу;

– покладiть постраждалого на спину;

– (А) вiдкрийте дихальнi шляхи;

– гiперекстензiя голови, пiднiмаючи щелепу (б).








При пiдозрi на ушкодження шийного вiддiлу хребта:

– висунути щелепу (в):








– звiльнiть ротову порожнину та дихальнi шляхи вiд стороннiх тiл;

– (В) перевiрте дихання (бачу, чую, вiдчуваю);

– слiдкуйте за рухами грудноi клiтки;

– прислухайтеся до дихання;

– вiдчуйте подих щокою.

За 10 секунд мае бути 2 – 3 подихи.

Якщо постраждалий дихае нормально:

– покладiть постраждалого в стабiльне бокове положення;

– викличiть спецiалiзований екiпаж за телефоном 103;

– перевертайте постраждалого кожнi 2 – 3 хв.








Якщо постраждалий не дихае:

– звернiться по квалiфiковану допомогу за телефоном 103;

– (С) встановiть руки посерединi грудноi клiтки;

– компресiя грудноi клiтки. Вентиляцiя дихальних шляхiв.













Реанiмацiя мае буде ПРИЗУПИНЕНА в разi появи таких ознак життя:

– кашель;

– спонтаннiсть рухiв;

– блювота;

– мимовiльне вiдкривання очей.

СЛР ЗУПИНЯЄТЬСЯ в наступних ситуацiях:

– прибувае квалiфiкована допомога i бере на себе реанiмацiю;

– пiд час реанiмацii постраждалий почав дихати;

– рятувальник фiзично виснажений.

СЛР двома рятувальниками:

– один рятувальник з лiвого боку постраждалого;

– другий рятувальник з правого боку постраждалого;

– змiни можуть бути виконанi кожнi 2 хвилини;

– кожен рятувальник залишаеться на своему мiсцi;

– змiнюеться тiльки дiя, яку робив попереднiй рятувальник.

Коли рятувальник не бажае робити вентиляцiю «рот в рот» (з етичних причин), мають бути застосованi безперервнi компресiйнi рухи iз частотою не менше 100 / хв.




3.3. Домедична допомога в разi кровотеч


Кровотеча – це витiк кровi iз кровоносних судин через одне або декiлька порушень iхньоi цiлiсностi.

У залежностi вiд типу поранення судин кровотеча може бути:

– артерiальна – кров яскраво-червоного кольору, добре насичена киснем (iнтенсивне витiкання з ритмiчною синхроннiстю серцебиття);

– венозна – кров темно-червоного кольору (менше кисню, бiльше СО


), не пульсуючий постiйний тиск (менш iнтенсивний витiк);

– капiлярна – дифузна кровотеча, пошкодження невеликих судин з неiнтенсивним витiканням (припиняеться самостiйно).








Стосовно зовнiшнього середовища кровотеча може бути:

– зовнiшня – безперервний потiк кровi через шкiру (вiдкрита рана);

– внутрiшня – кров скупчуеться в однiй з порожнин тiла або тканинах;

– кровотечi з порожнин – характеризуються внутрiшньою кровотечею, з подальшим видаленням кровi з порожнини (нiс, анус, вухо та iн.)

За чисельнiстю втрати кровi кровотеча може бути:

– мала – обсяг крововтрати до 500 мл;

– середня – втрата кровi 500 – 1000 мл – збудження, запаморочення стоячи;

– велика – втрата кровi 1000 – 1500 мл – блiдiсть, тахiкардiя, тахiпное, пiтливiсть, холоднi шкiрнi покриви, низький кров’яний тиск, прискорене дихання;

– критична втрата кровi бiльше 1500 – 2000 мл, АТ не вимiрюеться, непритомнiсть постраждалого (геморагiчний шок).


Гемостаз


Припинення кровотечi та вiдновлення нормального кровообiгу

Цей процес може бути самостiйним в разi невеликоi кровотечi через втручання власних ресурсiв органiзму, але часто потрiбне зовнiшне втручання.

Гемостаз може бути тимчасовий та остаточний.








Тимчасовий гемостаз може бути досягнутий шляхом:

– прямого натиснення на рану;

– точкового натиснення;

– пiднiмання пошкодженоi кiнцiвки.

Пряме натиснення на рану виконуеться стисненням рани стерильною пов’язкою.

Або без пов’язки – покласти на рану серветку, бинт, чисту носову хустинку.

Кровотеча може бути зупинена шляхом прямого натиснення. Для цього можна використовувати допомiжний предмет, наприклад пульт дистанцiйного керування.

Цей метод може бути тiльки короткочасним.

Остаточний гемостаз досягаеться за рахунок постiйного i повного зупинення кровотечi судин. В лiкарнi найбiльш часто – за допомогою лiгатурноi нитки.


Застосування турнiкета


Повне стиснення за допомогою джгутiв








Використовуеться тiльки в крайнiх випадках i якщо кровотечу не можливо контролювати за допомогою iнших методiв (наприклад, при ампутацii кiнцiвки)!

Важливо зупинити надмiрну кровотечу без стиснення тканин.








Стиснення бiльше 2-х годин може призвести до дуже серйозних ускладнень, тому:

– завжди до турнiкету прикрiпляють записку, що супроводжуе постраждалого, в якiй зазначенi його данi: iм’я та точний час застосування турнiкета;

– кожнi 30 хвилин треба послабляти трохи турнiкет, щоб надходило кровопостачання до кiнцiвок;

– повне зняття турнiкета тiльки в лiкарнi.

Зупинка кровотечi за допомогою турнiкета САТ

Турнiкет САТ було розроблено для надання допомоги вiйськовослужбовцям, однак, враховуючи його ефективнiсть, зараз його використовують в цивiльних умовах.









3.4. Домедична допомога в разi травм





3.4.1. Поранення грудноi клiтки


Ушкодження грудноi клiтки подiляють на закритi (забиття, здавлювання, перелом ребер) i вiдкритi (поранення). Поранення, в свою чергу, подiляють на проникаючi (супроводжуються порушенням цiлiсностi плеври) та непроникнi (без порушення цiлiсностi плеври). Ушкодження грудноi клiтки можуть сполучатися з ушкодженням внутрiшнiх органiв грудноi порожнини – легень, серця.

При проникаючих пораненнях i розривах легень виникае пневмоторакс (надходження повiтря в плевральну порожнину). При ушкодженнi судин грудноi стiнки чи легень i кровотечi у плевральну порожнину виникае гемоторакс.



Види пневмотораксу:

– вiдкритий: повiтря в момент вдоху заповнюе плевральну порожнину, а в момент видиху виходить iз неi;

– закритий (напружений): виникае при травмi грудноi клiтки, що супроводжуеться розривом легень або бронхiв. До розриву легень найчастiше призводить змiщення уламкiв при переломi ребра чи рiзке напруження легень у дiлянцi коренiв у момент удару. Через розрив легень або бронхiв у плевральну порожнину потрапляе повiтря, в результатi чого легеня стискаеться та тисне на центральнi судини i серце.

Якщо при розривi трахеi чи бронхiв повiтря потрапляе в середостiння – розвиваеться емфiзема середостiння.








– клапанний: повiтря в момент вдоху надходить у плевральну порожнину, а при видиху через зсув тканин у ранi та ii закриття не виходить назовнi. При цьому виникае напружений пневмоторакс, який призводить до здавлювання судин i серця.

Ознаки пневмотораксу:

– прискорене дихання;

– грудна клiтка випинаеться з боку ураження, не бере участi в диханнi;

– надування судин в областi шиi;

– змiщення зони кадика в протилежну сторону вiд поранення.

Допомога при пневмотораксi:

– Використовуеться повiтря – непроникний (оклюзивний) матерiал, який фiксуеться клейкими смужками з трьох сторiн, четверта сторона залишаеться вiльно вiдкритою, дозволяючи йому функцiонувати як клапан.

У разi, коли е рани грудноi клiтки в мiсцi проекцii серця, висока iмовiрнiсть його ушкодження. При потрапляннi кровi мiж листками перикарда (зовнiшнiх серцевих оболонок) спостерiгаеться здавлювання серця (тампонада). При розвитку тампонади серця з’являеться синювате забарвлення шкiри обличчя та шиi, пришвидшений слабкий пульс, зниження артерiального тиску.








Травми живота

Розрiзняють закритi та вiдкритi травми живота. Серед закритих травм видiляють забиття черевноi стiнки та травми органiв черевноi порожнини й позачеревного простору (печiнки, селезiнки, пiдшлунковоi залози, нирок та iн.).

Ознаки травми живота:

– вимушене положення на спинi чи на боцi з пiдтягнутими до живота колiнами, змiна положення призводить до посилення болю;

– обмеження дихальних рухiв i напруження м’язiв передньоi черевноi стiнки;

– бiль у животi постiйного характеру (слiд пам’ятати, що iнтенсивнiсть болю не залежить вiд тяжкостi ушкодження внутрiшнiх органiв);

– блювота;

– при внутрiшнiй кровотечi – зниження артерiального тиску, блiдiсть шкiрних покривiв;

– при приеднаннi перитонiту – здуття живота;

– при ушкодженнi нирок i сечовивiдних шляхiв – кров у сечi, затримка сечовидiлення.

Проникне поранення живота поеднуе наявнiсть рани та перерахованих вище ознак.




3.4.2. Перша допомога при травмах живота


При проникних пораненнях живота з рани можуть випасти внутрiшнi органи, виникнути сильна кровотеча. При випаденнi внутрiшнiх органiв iх не можна вправляти в черевну порожнину. Рану варто закрити стерильною серветкою та закрiпити ii пластирем з чотирьох сторiн. Постраждалому необхiдно надати положення напiвсидячи, покласти на спину чи на бiк з напiвзiгнутими, пiдведеними до живота ногами. Постраждалому не можна давати пити – тiльки змочити губи водою.








Проникаючi стороннi тiла видаляються тiльки в операцiйнiй (передчасне видалення може викликати знекровлення, якщо сторонне тiло зачепило великi кровоноснi судини).

Сторонне тiло фiксуеться за допомогою бинтiв та пластиру, i в такому положеннi постраждалого доправляють до лiкарнi.



Перша невiдкладна домедична допомога в разi травм, що частiше зустрiчаються





3.4.3. Вогнепальна рана


Деякi вогнепальнi рани можна легко випустити з уваги, якщо не виконати ретельне i повне обстеження постраждалого. Бiльшiсть смертельних випадкiв – через вогнепальнi поранення внутрiшнiх органiв або пошкодження великих кровоносних судин;

Завжди шукати вихiдний отвiр!

Ознаки: бiль, порушення цiлiсностi шкiри, слизових оболонок, тканин i органiв, кровотеча.

Перша невiдкладна домедична допомога: зупинити кровотечу, накласти стерильну стискаючу пов’язку.




3.4.4. Поранення обличчя i шкiри голови


Обличчя i волосиста частина голови добре забезпеченi судинами. Через це вiдносно невелика рана може супроводжуватися сильною кровотечею.

– Ви можете контролювати кровотечу шляхом прямого тиску на рану.

– Якщо кровотеча продовжуеться, спробуйте другий компрес, але не прибираючи першого.

– Пiсля зупинки кровотечi застосовуеться пов’язка.








– Перев’язка здiйснюеться за допомогою бинтiв. Характернi для даноi частини тiла пов’язки називаються «шапки».

– Перев’язку починають з 2-х фiксуючих виткiв повз лоб над вухами i бровами, пiсля чого послiдовно вперед i назад, кiлька разiв, поки вона не покрие всю голову.

– Кiнцi бинтiв фiксують.




3.4.5. Рани шиi


– застосовують прямий тиск для контролю кровотечi ран шиi;

– пiсля того як кровотеча була зупинена, перев’язати шию.









3.4.6. Нiс, пiдборiддя, вуха


– Так звана «пращевидна» пов’язка. Використовуючи марлю 30 – 50 см, розрiзати ii на кiнцях, розщепити до центральноi частини, яка прикладаеться до рани, i перехрестити кiнцi пов’язки.









3.4.7. Переломи та iх iммобiлiзацiя


Тимчасова iммобiлiзацiя переломiв полягае в уникненнi ускладнень та запобiганнi подальшому змiщенню уламкiв та травмуваннi ними оточуючих тканин, якi можуть бути викликанi рухами.

– При iммобiлiзацii в бiльшостi випадкiв потрiбно принаймнi двi людини.

– Одна людина тримае нерухомо кiнцiвку, а друга забезпечуе фiксування.

До i пiсля фiксацii перевiрити капiлярне наповнення!








Закритий перелом. Іммобiлiзацiя:

Іммобiлiзацiя може бути зроблена будь-яким конкретним типом шини або з використанням пiдручних матерiалiв та повинна обов’язково включати мiнiмум два суглоби вище i нижче перелому.

Перш нiж фiксувати, треба зробити м’який безболiсний рух вздовж осi кiстки.

При вiдкритих переломах кiнцiвку iммобiлiзують в тому положеннi, в якому перебував травмований, знеболювальний рух вздовж не робиться!




3.4.8. Травми плеча та передплiччя


Найчастiше це вiдбуваеться внаслiдок непрямоi травми, найбiльш часто зустрiчаеться одночасний перелом променевоi та лiктьовоi кiсток.

Щоб iммобiлiзувати кiнцiвку, використовують пов’язку «косинка» або пов’язку «ДЕЗО», яка фiксуеться до грудноi клiтки.









3.4.9. Перелом ключицi


– Переломи переважно зi змiщенням (непряма травма), ключиця змiщуеться всередину.

– Позицiя, яка повинна бути зроблена для тимчасовоi iммобiлiзацii постраждалого, – плечi вiдводять назад i пiднiмають вгору, згинаючи руку у лiктьовому суглобi, та фiксують пов’язкою «вiсiмка»).









3.4.10. Перелом ребер


Характернi ознаки:

– бiль у мiсцi, де е травма, яка стае сильнiшою при вдиху, кашлi, пiд час руху. Внаслiдок цього постраждалий дихае поверхнево.








Ускладнення внаслiдок перелому ребер:

– пневмоторакс (скупчення повiтря), пiдшкiрна емфiзема;

– гемоторакс (скупчення кровi);

– перелом ребра зi змiщенням «Ребро затвор»;

– перелом в двох або бiльше мiсцях двох або бiльше ребер – «клапоть».




3.4.11. Травми тазових кiсток


Переломи тазових кiсток, як правило, ускладненi сильною кровотечею iз ушкоджених кiсток та великих кровоносних судин, якi знаходяться на даному рiвнi.

Цi ушкодження виникають в результатi сильноi механiчноi травми, наприклад, при автомобiльнiй аварii, коли постраждалий не був зафiксований ременем безпеки. Колiно потрапляе на прилади панелi, удар передаеться вздовж стегна на кiстки тазу.








При пiдозрi перелому кiсток таза постраждалий мае залишатись нерухомим, не дозволяйте йому рухатись, покладiть постраждалого на жорстку поверхню в положення лежачи на спинi в так звану позу «жаби».









3.4.12. Перелом стегна


Перелом стегновоi кiстки може призвести до високого ризику кровотечi та геморагiчного шоку.

– Може бути зроблена повна iммобiлiзацiя (вакуумний матрац), але найефективнiшим способом знерухомити зламану стегнову кiстку е використання тяги.









3.4.13. Травми колiна


– Завжди боляче, iммобiлiзацiя колiна виконуеться в положеннi, в якому перебував постраждалий.

– Якщо ви знайшли постраждалого в лежачому положеннi, можете використовувати будь-який варiант шинування.

– Якщо уражена кiнцiвка в зiгнутому положеннi – iммобiлiзувати за допомогою валика-подушки або ковдри, яка розташовуеться пiд колiном i фiксуеться за допомогою бинтiв.

– Також можна прибинтувати уражену кiнцiвку до здоровоi еластичним або звичайним бинтом.

– Постраждалий мае бути розташований на твердiй поверхнi.

Травми стопи

– Для фiксацii гомiлково-ступневого суглобу може використовуватися вакуумна або пневмошина.

– Іммобiлiзувати за допомогою валика, iмпровiзованоi подушки.

– Накласти тугу пов’язку.




3.4.14. Вивих


Це змiщення нормальних анатомiчних спiввiдношень в суглобi мiж опорною кiсткою та суглобового ложа, часто з розривом або розтягненням зв’язок.

Допомога при вивихах така сама, як при переломах!




3.4.15. Травма шийного вiддiлу хребта


У всiх випадках при болю в шиi передбачаеться можливiсть ii травмування.

Завжди пiдозрювати травму шийного вiддiлу при:

– дорожньо-транспортнiй пригодi;

– падiннi з висоти;

– травмi на водi;

– електротравмi;

– вибуховiй травмi;

– травми внаслiдок бiйки;

– повiшеннi.



Іммобiлiзацiя шиi на мiсцi аварii мае вирiшальне значення для запобiгання небезпечних травм, пов’язаних з ураженням шийного вiддiлу хребта!



Іммобiлiзацiя шийного вiддiлу хребта за допомогою шийного комiру

Заспокоiти та пояснити постраждалому, для чого це робиться.








Спочатку застосувати ручну фiксацiю.

Рятувальник повинен тримати голову постраждалого, зафiксувати своi руки, сперши iх на землю або на сидiння автомобiля.

Оптимальне фiксування постраждалого забезпечуеться через чотири простих кроки:

1. вимiряти шию постраждалого (враховуючи вiдстань мiж плечем i пiдборiддям);

2. вiдрегулювати i блокувати муфту;

3. вiдрегулювати пiдтримку пiдборiддя до обраного розмiру;

4. заблокувати рухому частину, натиснувши на два утримуючi затискачi.

Якщо вам потрiбен iнший розмiр, видалiть комiр, щоб запобiгти травмi, замiнiть розмiр i застосуйте знову.









3.4.16. Травми хребта


У структурi травматизму спiнальна травма (що означае наявнiсть пошкодження хребта та спинного мозку) займае трете мiсце пiсля травми трубчастих кiсток, черепно-мозковоi травми та складае до 2 – 3 % вiд усiх травм.








Ознаки ураження хребта:

– бiль може з’являтися нижче травмованого мiсця, кiнцiвки втрачають чутливiсть або в них вiдчуваеться поколювання.

Порядок дiй:

– постраждалого iммобiлiзують на жорстку поверхню, з пiдтримкою шиi i хребта в однiй площинi одночасно, щоб запобiгти скручуванню або вигину;

– стежити за тим, щоб дихальнi шляхи були вiдкритими, звести рухи до мiнiмуму.








Цi манiпуляцii виконуються за допомогою дошки Spineboar, вакуумного матраца або звичайного жорсткого щита.




3.4.17. Травма голови


Цей вид травми завжди серйозний i небезпечний, оскiльки може бути ускладнений ушкодженням головного мозку (струс, забiй).

Основнi ознаки:

– прояви сильноi сонливостi у людини;

– розвиток загальноi слабкостi;

– сильний головний бiль;

– можлива рiзка втрата свiдомостi;

– поява необгрунтованого запаморочення;

– розвиток нудоти i навiть сильноi блювоти;

– можлива амнезiя (стан, який стирае з пам’ятi людини тi подii, якi спровокували отримання самоi травми, або подii, що передували такiй).

Перша допомога при черепно-мозковiй травмi:

– постраждалого важливо укласти на спину, i при цьому повнiстю контролювати його стан (контроль свiдомостi та дихання);

– при вiдсутностi свiдомостi постраждалого необхiдно укласти в стабiльне бокове положення;

– безпосередньо на вiдкриту рану слiд накласти стерильну пов’язку.




3.5. Особливi ситуацii. Іншi невiдкладнi стани





3.5.1. Опiки


Опiки бувають викликанi рiзними чинниками.



Термiчний опiк

Вплив за рахунок тепла – полум’я, високих температур рiдини, нагрiвання металу, перегрiтоi пари, розпечених твердих тiл.








Дii при термiчних опiках:

– важливо швидке охолодження проточною водою (це стосуеться ситуацiй, коли джерело опiку вже локалiзовано);

– зняти одяг з постраждалого за умови, що вiн не прилип до шкiри (розрiзати, щоб не пошкодити тканини шкiри);

– пiсля роздягання постраждалого забезпечити захист вiд гiпотермii (за допомогою iзотермiчноi фольги).



Хiмiчнi опiки

– Промисловi кислоти: азотна, соляна, сiрчана тощо.

– Лужнi речовини: гiдроксид натрiю, калiю, кальцiю.

Дii при опiках, викликаних хiмiчними речовинами:

– промивання поверхнi проточною водою в таких ситуацiях мае бути бiльш тривалим, щоб впевненитися, що матерiал видалений та не залишилося нiяких слiдiв;

– глибина опiку прямо пропорцiйна часу контакту, концентрацii речовини, властивостi речовини.



Електричнi опiки

Вiдбуваються через контакт з електричним провiдником пiд напругою.

– При опiках, викликаних електрикою, важливим е вiд’еднати постраждалого вiд джерела живлення (або вимкнути джерело живлення).

– Завжди iснуе можливiсть пошкодження шийного вiддiлу хребта (в зв’язку з механiзмом дii).

Електричнi опiки бувають на поверхнi i в глибинi тiла.

– Знайти точку входу i точку виходу електроенергii. Це важливо, оскiльки вони надають iнформацiю про шлях струму по внутрiшнiм органам.



Небезпечнi локацii i опiки:

– опiки на дiлянцi шиi та обличчя небезпечнi, тому що можуть супроводжуватися дихальними ускладненнями;

– всi опiки на дiлянцi верхнiх повiк, рук, областi таза, мiсць згинання кiнцiвок, кiльцевi ураження кiнцiвок;

– опiки, що перевищують бiльш нiж на 30 % площi тiла, незалежно вiд ступеня.



Оцiнка ураження опiкiв постраждалого:

Для розрахунку площi опiку застосовують спосiб пiд назвою «правило 9 (Уоллеса)»








Класифiкацiя ступенiв

Залежно вiд площi руйнування тканини i глибини опiку визначають такi ступенi опiкiв:

І ступiнь опiкiв

– Бувають тiльки в поверхневому шарi шкiри.

– Проявляються почервонiнням, набряком, болем, ознобом.

– Тепловий опiк – це сонячнi опiки вiд довгого перебування пiд дiею сонця. Тривае 3 – 4 днi, пiсля чого зменшуеться почервонiння, в подальшому замiнюеться коричневою пiгментацiею та вiдлущуеться.

– Не враховуеться при розрахунку площ опiку!

– Специфiчне лiкування (лiкування протягом 7 днiв).

ІІ ступiнь опiкiв

– Являе собою везикули (пухирцi), наповненi жовтуватою рiдиною, що е видiленням плазми кровi.

– Цей тип опiку викликаеться гарячими рiдинами або розжареним металом, якi контактували протягом короткого промiжку часу зi шкiрою.

– Є найбiльш болючими, тому що нервовi закiнчення знаходяться на цьому рiвнi.

– Лiкування протягом 2 – 3 тижнiв, якщо опiк не iнфiкований.








ІІІ ступiнь опiкiв

– Ураження шкiри на всю ii глибину.

– Мiсцями з’являться чорний некроз або пухирi, що мiстять кров.

– Бiль не вiдчуваеться, тому що нервовi закiнчення можуть бути пошкодженi або повнiстю зруйнованi.




3.5.2. Утоплення


– Один iз видiв механiчноi асфiксii, при якому механiчним чинником е будь-яка рiдина (вода, вино, нафта тощо), що потрапляе в дихальнi шляхи.

– Якщо утопленик непритомний та перебувае у водi, необхiдно перевернути його на спину та перевiрити дихання.

– Безпосередньо на березi необхiдно вiдновити прохiднiсть дихальних шляхiв та перевiрити наявнiсть дихання.

– Немае потреби очищувати дихальнi шляхи вiд води (до легень потрапляе невелика кiлькiсть).

Не треба робити натискання на живiт або перевертати головою вниз для видалення води iз легень!!!

– За вiдсутностi дихання необхiдно виконати 5 вдихiв (зняття спазма – механiчноi асфiксii).

– Повторно перевiрити ознаки життя.

– За iх вiдсутностi розпочати СЛР.

– За можливостi максимально швидко застосувати дефiбрилятор.

– У разi появи ознак життя надати стабiльне положення.

Ускладнення:

– пiдвищений ризик гiпотермii, якщо температура води менше 25 °C;

– можливе пошкодження хребта;

– блювота е частим явищем;

– звернути увагу на стороннi тiла.

Немае рiзницi прiсна чи морська вода, утопленик обов’язково госпiталiзуеться!




3.5.3. Загальнi принципи допомоги постраждалим з отруеннями


Клiнiчнi прояви:

– астенiя (втома), головний бiль, запаморочення, нудота, втрата свiдомостi, блювота, шкiра бордового кольору.

Проведення рятувальних дiй:

– дотримуватись безпеки рятувальника;

– у всiх випадках постраждалий повинен бути негайно iзольований вiд токсичного середовища та якомога швидше перевезений в лiкарню;

– якщо це можливо – на початку дати кисень у високих концентрацiях.




3.5.4. Ураження електричним струмом


Фактори, що впливають на тяжкiсть:

– напруга, сила струму, опiр струму, а також час контакту.

Наслiдки:

– зупинка серця;

– паралiч дихальних м’язiв може викликати зупинку дихання;

– великi неврологiчнi ушкодження;

– опiки рiзних ступенiв.

Послiдовнiсть дiй:

– вимкнути джерела живлення;

– пiсля припинення подачi напруги звiльнити постраждалого вiд дротiв за допомогою iзоляцiйного матерiалу;

Не торкатися до тiла постраждалого!

– якщо не дихае, застосовувати СЛР;

– по можливостi використати дефiбрилятор;

– знайти точку входу та виходу струму для оцiнки важкостi ураження.




3.5.5. Надання допомоги вагiтним. Особливостi СЛР у вагiтних


Алгоритм включае в себе порятунок не тiльки матерi, але й дитини в ii утробi.

– Мае бути щонайменше два рятувальники.

– Негайно повiдомити про спецiальну ситуацiю диспетчера.

Фактори, якi погiршують прогноз виживання:

– збiльшене споживання кисню i швидка його утилiзацiя;

– висока ймовiрнiсть аспiрацii шлункового вмiсту;

– зниження площi для СЛР, так як молочнi залози збiльшенi i дiафрагма пiднята за рахунок живота;

– обмежений рух пiдйому дiафрагми може потребувати бiльшоi сили вдиху;

– затискання верхньоi порожнистоi вени, коли жiнка лежить на спинi.

– знижений об’ем легень через стискання iх маткою.

Дii при СЛР у вагiтноi:

– Покласти ii на лiвий бiк так, щоб ii спина перебувала пiд кутом приблизно в тридцять градусiв.

– Перемiстити ii живiт влiво.

Це зменшить тиск на порожнисту вену та збiльшить приплив повiтря до легень.




3.5.6. Інсульт



Зниження подачi кисню до нервових клiтин спричиняе втрату iх функцiй.

Механiзм:

– закупорювання артерiй мозку згустками кровi;

– руйнування судин призводить до крововиливу в мозок, пiсля чого вiдбуваеться затиснення нервових тканин.

Клiнiчнi ознаки:

– залежно вiд розмiру пошкодженоi нервовоi тканини головного мозку та iхнього розташування постраждалий може бути спаралiзований або в комi;

– головний бiль;

– нечутливiсть або паралiч однiеi сторони тiла;

– запаморочення;

– порушення мови;

– зоровi порушення;

– паралiч мiмiчних м’язiв;

– напади.

Оцiнка неврологiчних симптомiв

Зробiть три послiдовнi манiпуляцii, для цього попросiть постраждалого:

– показати зуби або широко посмiхнутися (викривлена посмiшка);

– закрити очi, пiдняти руки вперед i зберегти цю позицiю протягом 10 секунд (вiдсутнiсть функцiй однiеi з кiнцiвок);

– повторити просте речення «за вiкном сяе сонце» (нечiткiсть мови).

Послiдовнiсть дiй:

– допомога спецiалiзованоi медичноi бригади;

– киснева маска;

– вимiрювання рiвня цукру в кровi (гiпоглiкемiя може iмiтувати iнсульт);

– монiторинг життево важливих функцiй;

– постiйний догляд;

– транспортування до найближчого медичного закладу.




3.5.7. Судомний напад (епiлепсiя)


– Мимовiльнi, невпорядкованi рухи за участю частини або всього тiла.

– Напад зазвичай займае менше п’яти хвилин.

– Постраждалi, як правило, не знають про час нападу i не пам’ятають, що сталося.

– Сфiнктер-релаксацiя (мокрий одяг).

– Пiд час кризи постраждалий взагалi не дихае, може бути цiаноз (конвульсii можуть бути при епiлепсii, гiпоглiкемii та iнсультi).

Послiдовнiсть дiй:

Ви не можете зупинити кризу, яка вже почалася, тому:

– в жодному разi не можна знерухомлювати постраждалого;

– прибрати твердi, гострi або гарячи предмети, якi знаходяться поруч;

– захистити постраждалого вiд додаткових травм;

– не вставляти нiчого насильно в рот!!!

– оцiнити стан постраждалого пiсля кризи i переконатися, що вiн дихае;

– якщо не дихае, починати СЛР;

– якщо дихае нормально, повернути постраждалого в ББП;

– перевiрити та оцiнити життево важлививi ознаки;

– транспортувати в лiкарню.




3.5.8. Інфаркт


Інфаркт мiокарда – це крайнiй ступiнь iшемiчноi хвороби серця, який характеризуеться розвитком iшемiчного некрозу дiлянки серцевого м’яза, що виник внаслiдок недостатнього кровопостачання у цiй дiлянцi.

Ознаки (симптоми):

– дискомфорт в центрi грудноi клiтки;

– стискаючий, тягнучий бiль за грудиною;

– бiль в лiвiй руцi з проекцiею в лiкоть, мiзинець, шию, нижню щелепу;

– вiдчуття страху;

– часте дихання (бiльше нiж 30 за хвилину);

– холодний пiт, нудота, запаморочення.

Послiдовнiсть дiй:

– викликати бригаду екстреноi (швидкоi) медичноi допомоги;

– перемiстити постраждалого на спину чи надати зручне для нього положення;

– розстiбнути одяг у постраждалого;

– забезпечити надходження свiжого повiтря в примiщення;

– забезпечити постiйний нагляд за постраждалим;

– при втратi свiдомостi та зупинцi дихання негайно розпочати СЛР.




3.6. Шок i рiзновиди шокiв


Шок е результатом рiзницi мiж потребою i подачею кисню в тканину.

Клiнiчнi ознаки:

– тахiкардiя, пульс ниткоподiбний;

– АТ спочатку нормально потiм гпотензiя;

– час капiлярноi заправки становить бiльше 2-х секунд;

– тахiпное (пришвидшене дихання);

– цiаноз, шкiра мармурова;

– ажiтацiя або сонливiсть;

– холоднi кiнцiвки, блiдi або теплi, червонi.

Рiзновиди шоку:

– кардiогенний шок: iнфаркт мiокарда, аритмii, захворювання клапанiв;

– гiповолемiчний шок: кровотеча, опiки, зневоднення;

– перерозподiльний шок: анафiлактичний, септичний, нейрогенний (спiнальниий);

– обструктивний шок (позасерцевий): пневмоторакс, тампонада серця.

Клiнiчнi ознаки:

– холодний пiт;

– тахiкардiя, пульс ниткоподiбний;

– гiпотензiя;

– диспное;

– бiль в грудях.

Послiдовнiсть дiй:

– абсолютний спокiй, напiвлежаче положення;

– киснева маска;

– монiторинг життево важливих функцiй;

– постiйний нагляд;

– транспортування до найближчого медичного закладу.

Клiнiчнi ознаки гiповолемiчного шоку:

– блiда шкiра з холодним потом;

– час капiлярного наповнення > 2-х секунд;

– АТ спочатку нормально, потiм гiпотензiя (зниження тиску);

– тахiкардiя, пульс ниткоподiбний;

– спрага.

Послiдовнiсть дiй:

– зупинка кровотечi;

– киснева маска;

– контроль i нагляд;

– транспортування лежачи до найближчого медичного закладу.

Клiнiчнi ознаки перерозподiльного шоку:

– тахiкардiя пульс ниткоподiбний;

– гiпотензiя;

– почервонiння шкiри;

– вiдчуття жару;

– занепокоення.

Послiдовнiсть дiй:

– iзолювати постраждалого з небезпечного середовища, переривання контакту з алергеном;

– киснева маска;

– контроль i нагляд;

– транспортування до найближчого медичного закладу.

Клiнiчнi ознаки обструктивного шоку:

– диспное (поверхневе дихання);

– цiаноз губ i кiнцiвок;

– гiпотензiя;

– тахiкардiя, пульс ниткоподiбний;

– час капiлярного наповнення > 2 секунд;

– блiдiсть.

Послiдовнiсть дiй:

– положення напiвсидячи;

– киснева маска;

– контроль i нагляд;

– транспортування до найближчого медичного закладу.




3.7. Допомога при пологах поза лiкувальним закладом







ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО ПОЛОГИ Є ПРИРОДНИМ ПРОЦЕСОМ, НЕ НАМАГАЙТЕСЯ В НЬОГО ВТРУЧАТИСЯ!

Перша допомога при раптових пологах, включаючи безпосередньо догляд за матiр’ю i новонародженим вiдразу ж пiсля пологiв. Протягом цього часу не залишайте жiнку саму.

Надання першоi допомоги при пологах:

– негайно викличте «швидку допомогу»;

– допоможiть жiнцi влаштуватися зручнiше, звичайно це положення на спинi iз зiгнутими колiньми або на боку. покладiть пiд голову i плечi породiллi подушку або складений одяг;

– заспокойте i пiдбадьорте жiнку;

– вимийте руки;

– пiдкладiть чистi рушник, ковдру чи будь-який iнший матерiал пiд сiдницi жiнки;

– скиньте з породiллi нижню бiлизну i зайвий одяг, але накрийте ii ковдрою або рушником;

– подбайте, щоб у головах породiллi перебував хто-небудь для надання iй психологiчноi пiдтримки;

– нi в якому разi не намагайтесь сповiльнювати розродження.

Родопомiчнi заходи:

– при появленнi голiвки плода пiдтримайте ii однiею рукою. Будьте готовi до того, що частина тiла немовляти, яка залишилася, вийде досить швидко. Не тягнiть немовля на себе!

– якщо пуповина обмоталася навколо голiвки немовляти, обережно ослабте ii i розмотайте.

– пiд час пологiв намагайтесь очищати рот i нiс немовляти вiд слизу та рiдини, що накопичуеться;

– коли ступнi немовляти вийдуть повнiстю, акуратно перевернiть його обличчям до низу, пiдтримуючи ступнi нiг у трохи пiднятому положеннi. Тiло новонародженого слизьке, тому тримайте його мiцно, але не стискайте;

– якщо немовля почало плакати – це нормально (легенi розправилися);

– пiклуйтесь про постiйну пiдтримку голови немовляти;

– зачекайте одну хвилину, потiм затиснiть пуповину приблизно 15 – 20 см вiд плоду двома затискачами або бинтами та перерiжте ii мiж ними;

– якщо немовля не подае ознак життя, не чекаючи так само виконайте перерiзання та приступайте до СЛР;

– п’ять вдихiв, перевiрте ознаки життя, якщо вони вiдсутнi послiдовно виконуйте три компресii та один вдих.




3.8. Деблокування постраждалих



Використовуеться в таких випадках:

– небезпека пожежi, вибуху, обвалення конструкцiй;

– наявнiсть матерiалiв i (або) небезпечних речовин;

– рятувальнi дii не можуть бути забезпеченi;

– неможливо отримати доступ до iнших постраждалих, якi потребують невiдкладноi допомоги;

– постраждалий з зупинкою серця знаходиться в положеннi, при якому немае можливостi почати реанiмацiю.




3.8.1. Деблокування постраждалих з автомобiля


Перед деблокуванням постраждалих iз пошкодженого автомобiля чи iншоi технiки потрiбно враховувати, що за таких дiй може бути завдано додаткових тяжких травм. Тому необхiдно, щоб не зашкодити постраждалому, залучати осiб, якi перебувають поряд, а також використовуати рiзнi технiчнi засоби.

Слiд пам’ятати, що деблокування – не головний захiд пiд час надання допомоги, а необхiдна передумова для цього.

Послiдовнiсть дiй:

– вимкнути двигун, якщо вiн все ще працюе, видалити ключi iз замка запалювання;

– перед тим як почати звiльнення постраждалого, вiд’еднати пасок безпеки та перевiрити ноги постраждалого – вони можуть бути заблокованi педалями;

– рятувальник заводить руку пiд рукою постраждалого i пiдтримуе його голову;

– невеликими рухами посувае постраждалого;

– покласти постраждалого на землю (на небезпечнiй вiдстанi вiд машини), пiдтримуючи голову.













Деблокування на ноши




3.8.2. Деблокування постраждалих з-пiд завалiв


За необхiдностi вийняти постраждалого з-пiд завалу потрiбно спочатку звiльнити тiло вiд уламкiв i предметiв, що заважають.

Слiд обережно взяти постраждалого пiд руки, забезпечуючи максимальну безпеку для голови та хребта.








Пiсля проведення вторинного огляду за потреби слiд максимально обережно зняти одяг (передусiм, у разi переломiв, сильних кровотеч, опiкiв, перебування постраждалого в непритомному станi).




3.9. Перемiщення постраждалих


Є безлiч способiв транспортування постраждалого.

Кожен метод повинен враховувати мiсцезнаходження постраждалого, травми, зрiст i вагу постраждалого, необхiдну вiдстань, кiлькiсть осiб, якi будуть виконувати iммобiлiзацiю, наявне обладнання, час.

Рекомендацii:

– вiдкладiть iммобiлiзацiю, якщо це можливо, до прибуття допомоги;

– перед iммобiлiзацiею необхiдно виконати манiпуляцii першоi допомоги, за винятком випадкiв в небезпечному середовищi;

– пояснюйте постраждалому кожен крок, який ви будете робити.

У будь-якому випадку слiд дотримуватися таких правил:

– оцiнити своi фiзичнi можливостi;

– завжди зберiгати рiвновагу;

– пiднiмати або опускати постраждалого за допомогою м’язiв нiг;

– тримати спину прямо;

– тримати руки ближче до тiла;

– перемiщати постраждалого в мiру необхiдностi.



Пiдтримка та перенесення постраждалого в свiдомостi

– Можуть бути використанi краватки, мотузки.








Перенесення на ковдрi або схопивши за одяг








– Коли вага постраждалого бiльше за вагу рятувальника.

– Звернiть увагу на краватки, шарфи, верхнi гудзики.

– Коли постраждалий напiвроздягнений.



Перенесення одним рятувальником








Перенесення двома рятувальниками









3.10. Транспортування постраждалих



Перенесення постраждалих на ношах або жорсткому щiтi при русi по нерiвнiй мiсцевостi або на сходинках (бажано, щоб постраждалого несли три-чотири рятувальники):

– постраждалий транспортуеться ногами вперед;

– при пiдйомi на гору або по сходах – головою вперед.









3.10.1. Положення постраждалого при транспортуваннi в залежностi вiд типу травмування


На спинi:








– гiповолемiчний шок;

– проникаючi поранення живота;

– перелом нижнiх кiнцiвок;

– ушкодження хребта.

В положеннi «жаби»:








– перелом кiсток таза;

– поранення органiв черевноi порожнини.

На животi:








– травми та отпiки спини;

– травми сiдниць;

– травми задньоi поверхнi нижнiх кiнцiвок.

Стабiльне бокове положення:








– без свiдомостi;

– кома;

– отруення;

– часта блювота при черепно-мозковiй травмi;

– iнсульт, напади.

Напiвсидячи та поеднане положення напiвсидячи та «жаби»:








– поранення шиi;

– утруднене дихання, (диспное);

– перелом верхнiх кiнцiвок;

– при пiдозрi на шок, iнфаркт;

– поранення органiв грудноi клiтки.




3.11. Перша психологiчна допомога


Перша психологiчна допомога (далi ППД) – це сукупнiсть заходiв загальнолюдськоi пiдтримки та практичноi допомоги ближнiм, якi вiдчувають страждання i потребу.

ППД надаеться пiсля того, як базовi потреби людини задоволенi. Так, пiсля того, як особа постраждала вiд вчиненого злочину або стала його свiдком, у неi можуть з’являтися проблеми, яких ранiше не було. ППД може надати не лише професiйний психолог, а й iнший спецiалiст, який знайомий з правилами ii надання.

Надаеться ППД у будь-якому безпечному мiсцi за вiдсутностi стороннiх осiб.

Етика надання ППД:

– бути чесним/чесною з постраждалою особою;

– поважати думку постраждалоi особи;

– звiльнитися вiд власних стереотипiв;

– поважати етнокультурнi, гендернi особливостi;



Звернiть увагу, що у чоловiкiв i жiнок можуть бути рiзнi першочерговi потреби в кризовiй ситуацii. Для з’ясування потреб важливо уважно слухати постраждалу особу, нiчого не домислювати i не вигадувати. Важливо пам’ятати, що чоловiки та хлопчики також потребують емоцiйноi пiдтримки! Уникайте зосередження своеi уваги лише на жiнках та дiвчатах.


– не пропонувати жодних матерiальних благ;

– не пропонувати допомогу насильно;

– пояснити, що допомогу можна при бажаннi отримати пiзнiше.



Завдання ППД:

– формувати вiдчуття безпеки, зв’язку з iншими людьми, спокою i надii;

– сприяти доступу до соцiальноi, фiзичноi та емоцiйноi пiдтримки;

– змiцнювати вiру в можливiсть допомогти собi та оточуючим;

– сформувати у людини розумiння того, що надзвичайна подiя, свiдком або учасником якоi вона була, закiнчилась i не становить бiльше загрози.



При наданнi ППД необхiдно дотримуватися таких принципiв:

– захищати безпеку, гiднiсть i права людини (уникати дiй, якi можуть поставити людину пiд загрозу травмуючих впливiв; намагатися захистити ii вiд повторноi фiзичноi та психологiчноi травми; звертатися до людини з повагою; допомагати вiдстоювати ii права та отримувати належну пiдтримку; дiяти в iнтересах особи, якiй допомагаете);

– адаптувати своi дii до культурних традицiй людей, яким ви надаете допомогу;

– бути в курсi iнших засобiв реагування в надзвичайнiй ситуацii (знати, якi заходи реагування вживаються i якi е ресурси для надання допомоги; чiтко уявляти власнi функцii та iх межi); берегти себе.

До оперативних принципiв надання першоi психологiчноi допомоги належать:

1. Дивитися. Коли люди перебувають у стресовому станi, першим корисним кроком буде допомогти iм заспокоiтися, зокрема: знайти безпечне мiсце; говорити м’яко, повiльно та спокiйно; пiдтримувати зоровий контакт: спробувати сiсти поруч з людиною або присiсти перед нею так, щоб ви були на одному рiвнi; перевiрити умови безпеки.



Якщо людина панiкуе чи виглядае дезорiентованою, намагайтеся заохотити ii зосередитися на нетривожних речах у найближчому оточеннi. Наприклад, спробуйте привернути ii увагу до чогось, що ви бачите або чуете, примiром, можете прокоментувати звук або навколишнi об’екти.


2. Слухати. Будьте терплячими i спокiйними, коли ви говорите з людиною, котра знаходиться у стресовому станi. Їй може знадобитися деякий час на те, щоб довiритися вам, особливо якщо вона боiться. Важливо: виявити основнi потреби постраждалоi особи; звертатися до людини з повагою, вiдповiдно до ii культури; назватися; слухати, давши людинi виговоритися; бути делiкатними щодо фiзичного контакту; створити елементарнi комфортнi умови (наприклад, дати води).













3. Спрямовувати. Допомогти людинi емоцiйно подолати складну ситуацiю; надати необхiдну iнформацiю; допомогти зв’язатися з рiдними та/або зi службою соцiальноi пiдтримки. Якщо в людини виникае вiдчуття нереальностi того, що вiдбуваеться, вiдiрваностi вiд оточення, тодi для вiдновлення контакту з навколишнiм середовищем i самовладання попросiть ii: упертися ногами в пiдлогу; допоможiть ii поплескати пальцями або кистями рук по своiх колiнах; звернiть ii увагу на будь-якi нейтральнi предмети навколишнього оточення, якi вона може побачити, почути чи помацати; попросiть розповiсти, що вона бачить i чуе; попросiть ii зосередитися на своему диханнi i дихати повiльно.




4. ПРЕВЕНТИВНІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ ТА ЗАТРИМАННЯ ПРАВОПОРУШНИКА





4.1. Перевiрка документiв особи


Порядок проведення перевiрки документiв особи врегульовано ст. 32 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю».








Полiцейський мае право вимагати в особи пред’явлення нею документiв, що посвiдчують особу, та/або документiв, якi пiдтверджують вiдповiдне право особи, у разi, якщо:

– особа володiе зовнiшнiми ознаками, схожими на зовнiшнi ознаки особи, яка перебувае в розшуку, або безвiсно зниклоi особи;

– iснуе достатньо пiдстав вважати, що особа вчинила або мае намiр вчинити правопорушення;

– особа перебувае на територii чи об’ектi зi спецiальним режимом або в мiсцi здiйснення спецiального полiцейського контролю;

– в особи е зброя, боеприпаси, наркотичнi засоби та iншi речi, обiг яких обмежений або заборонений, або для зберiгання, використання чи перевезення яких потрiбен дозвiл, якщо встановити такi права iншим чином неможливо;

– особа перебувае в мiсцi вчинення правопорушення або ДТП, iншоi надзвичайноi подii;

– зовнiшнi ознаки особи чи транспортного засобу або дii особи дають достатнi пiдстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засiб може бути знаряддям чи об’ектом учинення правопорушення.




4.2. Опитування особи


Порядок проведення опитування особи врегульовано ст. 33 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю».

Опитування (вiдбiр пояснень) – це спосiб отримання iнформацii про обставини, що пiдлягають доказуванню в кримiнальному провадженi, а також у справi про адмiнiстративне правопорушення.

При опитуваннi особи полiцейський повинен дотримуватись загальних правил спiлкування з громадянами.

Полiцейський може опитати особу, якщо iснуе достатньо пiдстав вважати, що вона володiе iнформацiею, необхiдною для виконання полiцейських повноважень.








Для опитування полiцейський може запросити особу до полiцейського примiщення.

Надання особою iнформацii е добровiльним. Особа може вiдмовитися вiд надання iнформацii. Проведення опитування неповнолiтнiх е можливим лише за участi батькiв (одного з них), iншого законного представника або педагога.

Перед проведенням опитування особи полiцейський роз’яснюе iй пiдстави та мету застосування полiцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню полiцiею повноважень, покладених на неi Законом.




4.2.1. Опитування особи, яка звернулася до полiцii iз заявою про скоене правопорушення


При отриманнi повiдомлення про подiю полiцейськi повиннi з’ясувати у заявника (потерпiлого):

– яка подiя (правопорушення), де i в який час вiдбулася;

– чи е потерпiлi, iх чисельнiсть, в якому вони станi, чи надана iм медична допомога. Якщо заявником е сам потерпiлий, то в нього необхiдно довiдатись, чи не потрiбна йому медична допомога, i вжити заходiв для ii надання (допомогти зупинити автомобiль, вказати адресу лiкувального закладу i т. п.);

– чи вiдомi правопорушники, iх кiлькiсть i прикмети, звiдки прибули, де знаходяться. Якщо вони зникли, то в якому напрямку i на чому (вид транспорту), якими знаряддями i засобами вони користувались при вчиненнi злочину, послiдовнiсть iх злочинних дiй, якi слiди залишили на мiсцi подii, що викрали, прикмети викраденого;

– хто е очевидцем (свiдком) подii (правопорушення);

– звiдки заявнику стало вiдомо про подiю (бачив особисто, чув вiд iнших осiб i т. п.);

– iншi питання, якi залежно вiд характеру подii можуть мати значення для швидкого припинення злочинних дiй, правильноi органiзацii розшуку пiдозрюваного по гарячих слiдах i охорони мiсця подii.

Одержанi вiдомостi про правопорушення i данi про самого заявника (прiзвище, iм'я, по батьковi, адреса мiсця проживання або роботи, номери домашнього та службового телефонiв) необхiдно записати в службову книжку (блокнот), доповiсти черговому територiального органу Нацональноi полiцii, пiсля чого негайно вирушити на мiсце подii.




4.3. Поверхнева перевiрка


Порядок проведення поверхневоi перевiрки врегульовано ст. 34 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю».

Поверхнева перевiрка як превентивний полiцейський захiд е здiйсненням вiзуального огляду особи, проведенням по поверхнi вбрання особи рукою, спецiальним приладом або засобом, вiзуальним оглядом речi або транспортного засобу.








Полiцейський для здiйснення поверхневоi перевiрки особи може зупиняти осiб та/або оглядати iх, якщо iснуе достатньо пiдстав вважати, що особа мае при собi рiч, обiг якоi заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такоi особи або iнших осiб.








ПОВЕРХНЕВА ПЕРЕВІРКА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИМ ВІДПОВІДНОЇ СТАТІ. У НЕВІДКЛАДНИХ ВИПАДКАХ ПОВЕРХНЕВУ ПЕРЕВІРКУ МОЖЕ ЗДІЙСНИТИ БУДЬ-ЯКИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ЛИШЕ З ВИКОРИСТАННЯМ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЛАДУ АБО ЗАСОБУ!

Полiцейський може здiйснювати поверхневу перевiрку речi або транспортного засобу в разi, якщо iснуе достатньо пiдстав вважати, що:

– у транспортному засобi перебувае правопорушник або особа, свобода якоi обмежуеться в незаконний спосiб;

– у транспортному засобi е рiч, обiг якоi заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такоi особи або iнших осiб;

– рiч або транспортний засiб е знаряддям учинення правопорушення та/або знаходиться в тому мiсцi, де може бути скоено кримiнальне правопорушення, для запобiгання якого необхiдно провести поверхневу перевiрку.

Поверхнева перевiрка речi або транспортного засобу здiйснюеться шляхом вiзуального огляду речi та/або транспортного засобу або вiзуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Полiцейський пiд час здiйснення поверхневоi перевiрки мае право вимагати вiдкрити кришку багажника та/або дверi салону.

Пiд час поверхневоi перевiрки речi або транспортного засобу особа повинна самостiйно показати полiцейському вмiст особистих речей чи транспортного засобу.

У разi виявлення пiд час поверхневоi перевiрки будь-яких слiдiв правопорушення полiцейський забезпечуе iх схороннiсть та здiйснюе огляд вiдповiдно до вимог ст. 237 КПК Украiни.

Стаття 264 КУпАП регулюе порядок проведення особистого огляду та огляду речей. Зокрема, особистий огляд може провадити уповноважена на те особа однiеi статi з оглядуваним i в присутностi двох понятих тiеi самоi статi.

У разi вчинення порушень законодавства про охорону i використання тваринного свiту полiцейськi можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобiв.

Огляд речей, ручноi кладi, багажу, знарядь полювання i лову риби, добутоi продукцii, транспортних засобiв та iнших предметiв здiйснюеться зазвичай у присутностi особи, у власностi (володiннi) якоi вони перебувають. У невiдкладних випадках зазначенi речi, предмети може бути оглянуто за участi двох понятих за вiдсутностi власника (володiльця).

Про особистий огляд, огляд речей складають протокол або про це роблять вiдповiдний запис у протоколi про адмiнiстративне правопорушення чи протоколi про адмiнiстративне затримання.




4.4. Зупинення транспортного засобу


Пiдстави та порядок зупинення транспортного засобу визначено в ст. 35 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю».



Полiцейський може зупиняти транспортнi засоби в разi, якщо:

– водiй порушив Правила дорожнього руху;

– е очевиднi ознаки, що свiдчать про технiчну несправнiсть транспортного засобу;

– наявна iнформацiя, що свiдчить про причетнiсть водiя або пасажирiв транспортного засобу до вчинення ДТП, кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення, або якщо е iнформацiя, що свiдчить про те, що транспортний засiб чи вантаж можуть бути об’ектом чи знаряддям учинення ДТП, кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення;

– транспортний засiб перебувае в розшуку;

– необхiдно здiйснити опитування водiя чи пасажирiв про обставини вчинення ДТП, кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення, свiдками якого вони е або могли бути;








– потрiбно залучити водiя транспортного засобу до надання допомоги iншим учасникам дорожнього руху чи полiцейським або як свiдка пiд час оформлення протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення чи матерiалiв ДТП;

– уповноважений орган державноi влади прийняв рiшення про обмеження чи заборону руху;

– спосiб закрiплення вантажу на транспортному засобi створюе небезпеку для iнших учасникiв дорожнього руху;

– порушено порядок визначення та використання на транспортному засобi спецiальних свiтлових або звукових сигнальних пристроiв.

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ поiнформувати водiя про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом пiдстави зупинки, визначеноi ст. 35 ЗУ «Про Нацiональну полiцiю».




4.5. Вимога залишити мiсце i обмеження доступу на визначену територiю


Пiдстави й порядок висунення полiцейським вимоги щодо залишення мiсця, а також обмеження доступу до визначеноi територii передбачено в ст. 36 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю».








Полiцейський уповноважений вимагати вiд особи (осiб) залишити визначене мiсце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеноi територii або об’ектiв, якщо це необхiдно для забезпечення публiчноi безпеки й порядку, охорони життя i здоров’я людей, для збереження та фiксацii слiдiв правопорушення.

Полiцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту й пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць та автомобiльних дорiг у разi затримання осiб вiдповiдно до закону, пiд час аварiй, iнших надзвичайних ситуацiй, якщо це необхiдно для забезпечення публiчноi безпеки i порядку, охорони життя та здоров’я людей.




4.6. Обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володiння рiччю


Пiдстави та порядок обмеження полiцейським пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володiння рiччю визначенов ст. 37 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю» та КУпАП.



Вiдлiк часу утримання затриманоi фiзичноi особи в спецiально вiдведених для цього примiщеннях починаеться з моменту ii фактичного затримання.








Обмеження фактичного володiння рiччю здiйснюеться шляхом вилучення речi в ii фактичного володiльця, обмеження ii перенесення або перевезення.

Полiцейський зобов’язаний у письмовiй формi поiнформувати свого керiвника про тимчасове обмеження фактичного володiння рiччю особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здiйснення тимчасового обмеження фактичного володiння рiччю та вручити протокол цiй особi.

Тимчасове обмеження пересування особи та перенесення або перевезення речi негайно припиняеться, якщо немае потреби в здiйсненнi такого заходу.

Згiдно зi ст. 265 КУпАП, полiцейськi вилучають речi й документи, що е знаряддям або безпосереднiм об’ектом правопорушення, виявленi пiд час затримання, особистого огляду або огляду речей.

Вилученi речi й документи зберiгають до розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни за погодженням iз Державною судовою адмiнiстрацiею Украiни, а пiсля розгляду справи, залежно вiд результатiв розгляду, iх у встановленому порядку конфiскують або повертають володiльцевi чи знищують, а в разi оплатного вилучення речей – реалiзовують.

Про вилучення речей i документiв складають протокол або роблять вiдповiдний запис у протоколi про адмiнiстративне правопорушення, про огляд речей або адмiнiстративне затримання.

У разi вчинення порушень, передбачених ст. 174, 190 – 195-4 КУпАП, полiцейський мае право вилучити нагородну, вогнепальну мисливську, пневматичну зброю калiбру понад 4,5 мм i швидкiстю польоту кулi понад 100 м/с та холодну зброю, бойовi припаси i спецiальнi засоби самооборони. Полiцейський мае право провести особистий огляд i огляд речей порушника. До особи, яка вчинила правопорушення пiд час виконання службових обов’язкiв, застосовують вилучення зброi, особистий огляд i огляд речей лише в невiдкладних випадках.

Порядок тимчасового вилучення посвiдчення водiя визначено в ст. 265-1 КУпАП.

За наявностi пiдстав вважати, що водiй учинив порушення, за яке вiдповiдно до КУпАП може бути накладено адмiнiстративне стягнення у виглядi позбавлення права керування транспортними засобами, працiвник уповноваженого пiдроздiлу тимчасово вилучае посвiдчення водiя до набрання законноi сили постановою у справi про адмiнiстративне правопорушення, але не бiльше нiж на три мiсяцi з моменту такого вилучення, i видае тимчасовий дозвiл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвiдчення водiя роблять запис у протоколi про адмiнiстративне правопорушення.

Порядок i пiдстави тимчасового затримання транспортних засобiв передбачено в ст. 265-2 КУпАП.

У разi наявностi пiдстав вважати, що водiйучинив порушення, передбаченi ч. 1 – 4, 6, 7 ст. 121, ч. 3 ст. 122 (у частинi порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпецi руху), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1 – 4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП, працiвник уповноваженого пiдроздiлу, що забезпечуе безпеку дорожнього руху, тимчасово затримуе транспортний засiб шляхом блокування або доставляе його для зберiгання на спецiальний майданчик чи стоянку, що дозволяеться виключно у випадку, якщо розмiщення затриманого транспортного засобу суттево перешкоджае дорожньому руху, у тому числi за допомогою спецiального автомобiля – евакуатора. Про тимчасове затримання роблять вiдповiдний запис у протоколi про адмiнiстративне правопорушення.

Пiсля тимчасового затримання транспортного засобу працiвник вiдповiдного уповноваженого пiдроздiлу Нацiональноi полiцii зобов’язаний надати особi можливiсть повiдомити про тимчасове затримання транспортного засобу та свое мiсцезнаходження iншу особу за власним вибором i вжити заходiв щодо повернення автомобiля до мiсця постiйноi дислокацii, а також забороняе експлуатацiю транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесi його огляду, або до демонтажу спецiальних свiтлових або звукових сигнальних пристроiв.

Якщо розмiщення затриманого транспортного засобу суттево не перешкоджае дорожньому руху, то цей транспортний засiб не може бути доставлений для зберiгання на спецiальний майданчик.

Транспортний засiб може бути тимчасово затриманий на строк до вирiшення справи про адмiнiстративне правопорушення, але не бiльше трьох днiв iз моменту такого затримання. Пiсля закiнчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа мае право звернутися за його отриманням. Таке звернення особи е обов’язковим для його виконання незалежно вiд стадii вирiшення справи про адмiнiстративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особi тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата. Порядок тимчасового затримання та зберiгання транспортних засобiв на спецiальних майданчиках та стоянках визначаеться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.




4.7. Проникнення до житла чи iншого володiння особи


Проникнення до житла чи iншого володiння особи е превентивним полiцейським заходом.

На пiдставi ст. 38 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю» полiцiя може проникнути до житла чи iншого володiння особи без вмотивованого рiшення суду лише в невiдкладних випадках, пов’язаних iз:

– рятуванням життя людей та цiнного майна пiд час надзвичайних ситуацiй;

– безпосереднiм переслiдуванням осiб, пiдозрюваних у вчиненнi злочину;

– припиненням злочину, що загрожуе життю осiб, якi перебувають у житлi або iншому володiннi.

Проникнення полiцейського до житла чи iншого володiння особи не може обмежувати ii права користуватися власним майном.

Про застосування вказаного полiцейського заходу обов’язково складають протокол.








НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА проникнути до житла чи iншого володiння особи з будь-якою метою, iнакше як лише за добровiльною згодою особи, яка ними володiе, або на пiдставi ухвали слiдчого суддi, крiм випадкiв, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК Украiни.

Випадки, якi дозволяють слiдчому, прокурору увiйти до житла чи iншого володiння особи до постановлення ухвали слiдчого суддi, вважаються невiдкладними. Вони пов’язанi з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднiм переслiдуванням осiб, якi пiдозрюються у вчиненнi злочину. У такому разi слiдчий, за погодженням iз прокурором, зобов’язаний невiдкладно пiсля здiйснення цих дiй звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слiдчого суддi.









4.8. Перевiрка дотримання вимог дозвiльноi системи


Вiдповiдно до Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю», полiцiя здiйснюе контроль за дотриманням фiзичними та юридичними особами спецiальних правил i порядку зберiгання та використання зброi, спецiальних засобiв iндивiдуального захисту та активноi оборони, боеприпасiв, вибухових речовин i матерiалiв, iнших предметiв, матерiалiв та речовин, на якi поширюеться дозвiльна система органiв внутрiшнiх справ (п. 21 ст. 23).

Забезпечувана полiцiею дозвiльна система поширюеться на бойову нарiзну зброю вiйськових зразкiв або виготовлену за спецiальним замовленням, охолощену, нейтралiзовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойовi припаси до зброi, основнi частини зброi, пневматичну, холодну зброю, пристроi та патрони до них, що належать пiдприемствам, установам, органiзацiям, суб’ектам господарювання та громадянам. Саме такi види зброi е предметами вчинення адмiнiстративних правопорушень у сферi дозвiльноi системи.

Полiцiя в порядку, визначеному МВС Украiни, може оглядати за участi адмiнiстрацii (керiвництва) юридичних осiб, фiзичних осiб (у тому числi фiзичних осiб – пiдприемцiв) чи iх уповноважених представникiв примiщення, де е зброя, спецiальнi засоби, боеприпаси, вибуховi речовини та матерiали, iншi предмети, матерiали i речовини, щодо зберiгання i використання яких визначено спецiальнi правила або порядок та на якi поширюеться дозвiльна система, а також безпосередньо оглядати мiсця iх зберiгання з метою перевiрки дотримання правил поводження з ними та правил iх використання.

Полiцiя може оглядати зброю, спецiальнi засоби, боеприпаси, наявнi у фiзичних та юридичних осiб, iншi предмети, матерiали i речовини, щодо зберiгання й використання яких визначено спецiальнi правила чи порядок та на якi поширюеться дозвiльна система, з метою перевiрки дотримання правил поводження з ними та правил iх використання.








Вiдповiдно до порядку, визначеного МВС Украiни, полiцiя вилучае зброю, спецiальнi засоби, боеприпаси, вибуховi речовини та матерiали, iншi предмети, матерiали i речовини, щодо зберiгання й використання яких визначено спецiальнi правила чи порядок та на якi поширюеться дозвiльна система, а також опечатуе i закривае об’екти, де вони зберiгаються чи використовуються (у тому числi стрiлецькi тири, стрiльбища невiйськового призначення, мисливськi стенди, пiдприемства i майстернi з виготовлення та ремонту зброi, спецiальних засобiв, боеприпасiв, магазини, у яких здiйснюеться iх продаж, пiротехнiчнi майстернi, пункти вивчення матерiальноi частини зброi, спецiальних засобiв, правил поводження з ними та iх застосування) у разi виявлення порушення правил поводження з ними та правил iх використання, що загрожують публiчнiй безпецi та порядку, до усунення таких порушень.

Полiцiя iнформуе вiдповiдний орган МВС Украiни в одноденний строк про кожен факт виявленого порушення правил зберiгання та використання зброi, спецiальних засобiв, боеприпасiв, вибухових речовин i матерiалiв, iнших предметiв, матерiалiв, речовин, щодо зберiгання й використання яких визначено спецiальнi правила чи порядок та на якi поширюеться дозвiльна система.




4.9. Застосування технiчних приладiв та технiчних засобiв, що мають функцii фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, чи засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису


Для забезпечення публiчноi безпеки i порядку полiцiя може закрiплювати на форменому одязi, службових транспортних засобах, монтувати/розмiщувати по зовнiшньому периметру дорiг i будiвель автоматичну фото- i вiдеотехнiку, а також використовувати iнформацiю, отриману iз автоматичноi фото- й вiдеотехнiки, що перебувае в чужому володiннi.



Зазначенi дii сприяють:

– попередженню, виявленню або фiксуванню правопорушення, забезпеченню публiчноi безпеки, порядку та охорони власностi, а також безпеки осiб;

– забезпеченню дотримання правил дорожнього руху.

Інформацiя про змонтовану/розмiщену автоматичну фототехнiку i вiдеотехнiку повинна бути розмiщена на видному мiсцi.

Згiдно зi ст. 251 КУпАП, доказами в справi про адмiнiстративне правопорушення, на основi яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюе наявнiсть чи вiдсутнiсть адмiнiстративного правопорушення, виннiсть особи в його вчиненнi та iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи, е данi, встановленi:

– показаннями технiчних приладiв та технiчних засобiв, що мають функцii фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, зокрема тими, якi використовуються особою, яку притягують до адмiнiстративноi вiдповiдальностi, або свiдками;

– працюючими в автоматичному режимi чи засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, зокрема тими, що використовуються особою, яку притягують до адмiнiстративноi вiдповiдальностi, або свiдками;

– працюючими в автоматичному режимi, якi використовуються пiд час нагляду за виконанням правил, норм i стандартiв, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Цi данi визнанi законом (ст. 252 КУпАП) доказами в справi про адмiнiстративне правопорушення, на основi яких у законодавчо визначеному порядку орган (посадова особа) встановлюе наявнiсть чи вiдсутнiсть адмiнiстративного правопорушення, виннiсть особи в його вчиненнi та iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи.









4.10. Полiцейське пiклування



Полiцейське пiклування може здiйснюватися щодо:

1) неповнолiтньоi особи вiком до 16 рокiв, яка залишилася без догляду;

2) особи, яку пiдозрюють у втечi з психiатричного закладу чи спецiалiзованого лiкувального закладу, де ii утримували на пiдставi судового рiшення;

3) особи, яка мае ознаки вираженого психiчного розладу i створюе реальну небезпеку оточуючим або собi;

4) особи, яка перебувае в публiчному мiсцi i внаслiдок сп’янiння втратила здатнiсть самостiйно пересуватися чи створюе реальну небезпеку оточуючим або собi.

Наслiдками полiцейського пiклування можуть бути:

– вiдносно осiб, зазначених у п. 1, – передання батькам або усиновителям, опiкунам, пiклувальникам, органам опiки та пiклування;

– щодо осiб, зазначених у п. 2, 3, – передання вiдповiдному закладу;

– стосовно осiб, зазначених у п. 4, – передання до спецiального лiкувального закладу чи доставляння до мiсця проживання.








– Полiцейський зобов’язаний негайно повiдомити особi зрозумiлою для неi мовою пiдставу застосування полiцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дii полiцейського, негайно повiдомити iнших осiб про ii мiсце перебування.

– Про права полiцейський може не повiдомляти, коли е достатнi пiдстави вважати, що особа не може усвiдомлювати своi дii та керувати ними.

– Полiцейський уповноважений вилучити в особи зброю чи iншi предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим або собi, незалежно вiд того, чи заборонено iх обiг.








ПОЛІЦЕЙСЬКОМУ ЗАБОРОНЕНО здiйснювати обшук особи, щодо якоi вiдбуваеться полiцейське пiклування.



Про застосування полiцейського пiклування складають протокол, у якому зазначають:

– мiсце, дату й точний час (години i хвилини) застосування полiцейського заходу;

– пiдстави застосування;

– опис вилученоi зброi чи iнших предметiв;

– клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такi надходили, наявнiсть чи вiдсутнiсть видимих тiлесних ушкоджень.

Протокол пiдписують полiцейський та особа. Копiю протоколу вiдразу пiд пiдпис вручають особi. Протокол можуть не надавати особi для пiдписання, а його копiю – не вручати в разi, коли е достатнi пiдстави вважати, що особа не може усвiдомлювати власнi дii та керувати ними. У такому випадку протокол надаеться особi чи органу, передбаченому абзацом другим частини першоi цiеi статтi.

Про кожне застосування полiцейського заходу полiцейський одразу повiдомляе за допомогою технiчних засобiв вiдповiдальному полiцейському в пiдроздiлi полiцii.

За наявностi достатнiх пiдстав вважати, що передання особи тривало довше, нiж це необхiдно, вiдповiдальний полiцейський в пiдроздiлi полiцii зобов’язаний провести перевiрку для вирiшення питання про вiдповiдальнiсть винуватих у цьому осiб.

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:

– надати особi можливiсть негайно повiдомити про свое мiсце перебування близьким родичам, членам сiм’i чи iншим особам за ii вибором. У разi, якщо особа е недiездатною, не може усвiдомлювати власнi дii та керувати ними, здiйснити заходiв, щодо розшуку близьких родичiв, членiв сiм’i чи осiб, якi можуть надати iнформацiю;

– негайно поiнформувати батькiв або усиновителiв, опiкунiв, пiклувальникiв, орган опiки та пiклування про мiсце перебування неповнолiтньоi особи.




4.11. Затримання та доставлення правопорушника або особи, яку пiдозрюють у вчиненнi злочину


Затримання особи е заходом забезпечення як адмiнiстративного, так i кримiнального провадження, що застосовуеться на пiдставi та в порядку, визначених КУпАП та КПК Украiни.

Як захiд забезпечення провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення адмiнiстративне затримання полягае в примусовому короткочасному обмеженнi свободи дiй i пересування правопорушника.








Полiцейський зобовязаний негайно повiдомити особi зрозумiлою для неi мовою пiдстави затримання, роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати затримання, повiдомити iнших осiб про затримання, захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Закон (ст. 262 КУпАП) дозволяе провадити адмiнiстративне затримання Нацiональною полiцiею у разi вчинення таких адмiнiстративних правопорушень:

– дрiбного хулiганства;

– насильства в сiм’i;

– порушення порядку органiзацii та проведення зборiв, мiтингiв, вуличних походiв i демонстрацiй;

– поширення неправдивих чуток;

– злiсноi непокори законному розпорядженню чи вимозi полiцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону, а також вiйськовослужбовця чи образи iх;

– публiчних закликiв до невиконання вимог полiцейського;

– прояву неповаги до суду;

– незаконного доступу до iнформацii в автоматизованих системах;

– порушення правил про валютнi операцii;

– правил обiгу наркотичних засобiв або психотропних речовин;

– незаконного продажу товарiв або iнших предметiв;

– торгiвлi з рук у невстановлених мiсцях;

– розпивання спиртних напоiв у громадських мiсцях чи появив громадських мiсцях у п’яному виглядi, що ображае людську гiднiсть i громадську мораль;

– е пiдстави вважати, що особа займаеться проституцiею;

– порушення правил дорожнього руху;

– недотримання правил полювання, рибальства й охорони рибних запасiв та iнших порушень законодавства про охорону й використання тваринного свiту;

– порушення правил перебування iноземцiв та осiб без громадянства в Украiнi i транзитного проiзду через територiю Украiни.

У разi вчинення особою зазначених адмiнiстративних правопорушень полiцейський мае право затримати особу за наявностi пiдстав, визначених ст. 260 КУпАП:

– з метою припинення адмiнiстративних правопорушень, коли вичерпано iншi заходи впливу;

– для встановлення особи;

– з метою складення протоколу про адмiнiстративне правопорушення у разi неможливостi складення його на мiсцi вчинення правопорушення, якщо складення протоколу е обов’язковим;

– задля забезпечення своечасного й правильного розгляду справ;

– з метою виконання постанов у справах про адмiнiстративнi правопорушення.

Адмiнiстративне затримання правопорушника може тривати НЕ ДОВШЕ ТРЬОХ ГОДИН, вiдлiк яких розпочинають з моменту фактичного затримання особи.



Закон (ст. 263 КУпАП) дозволяе полiцейському затримувати до трьох дiб, повiдомивши про це письмово прокурора протягом 24 год з моменту затримання, лише осiб, якi:

– незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон Украiни, порушили порядок в’iзду на тимчасово окуповану територiю Украiни та виiзду з неi, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон Украiни або режимнi правила в контрольних пунктах в’iзду-виiзду, вчинили злiсну непокору законному розпорядженню або вимозi вiйськовослужбовця чи працiвника Державноi прикордонноi служби Украiни або члена громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону, а також iноземцiв та осiб без громадянства, якi порушили правила перебування в Украiнi або транзитного проiзду через територiю Украiни, – для складення протоколу, а в необхiдних випадках для встановлення особи i з’ясування обставин правопорушення;

– порушили правила обiгу наркотичних засобiв i психотропних речовин, – для складення протоколу, а в необхiдних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобiв i психотропних речовин та iх дослiдження.

Про адмiнiстративне затримання складають протокол, у якому зазначають:

– дату й мiсце його складання;

– посаду, прiзвище, iм’я та по батьковi особи, яка склала протокол;

– вiдомостi про особу затриманого;

– час i мотиви затримання.

Пiд час складання протоколу про адмiнiстративне затримання посадова особа, яка здiйснюе адмiнiстративне затримання, роз’яснюе особi, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, ii права, передбаченi ст. 55, 56, 59, 63 Конституцii Украiни та ст. 268 КУпАП, а також ii право на отримання безоплатноi вторинноi правовоi допомоги вiдповiдно до Закону Украiни «Про безоплатну правову допомогу».

Протокол пiдписують посадова особа, яка його склала, та затримана особа. У разi вiдмови затриманого пiдписувати протокол у документi роблять запис про це.

Про мiсце перебування особи, затриманоi за вчинення адмiнiстративного правопорушення, негайно повiдомляють ii родичам, а на ii прохання – також власникам вiдповiдного пiдприемства, установи, органiзацii або уповноваженому ним органу, про що також роблять вiдмiтку в протоколi.

За наявностi зауважень i скарг на дii працiвникiв полiцii роблять вiдповiдний запис iз зазначенням iх сутi.

З метою складення протоколу про адмiнiстративне правопорушення, у разi неможливостi скласти його на мiсцi вчинення правопорушення, якщо складення протоколу е обов’язковим, на пiдставi ст. 259 КУпАП, правопорушника може бути доставлено до органу полiцii, штабу громадського формування, громадського пункту охорони порядку.

Про пiдстави, порядок i спосiб доставлення особи обов’язково складають рапорт на iм’я керiвника органу полiцii, у якому зазначають:

– дату, мiсце, спосiб учинення адмiнiстративного правопорушення;

– вiдомостi про особу правопорушника;

– мiсце, час, спосiб доставлення особи для складання протоколу;

– стан психiчного та фiзичного здоров’я, у якому перебувала особа пiд час доставлення, наприклад, наявнiсть синцiв, подряпин, ран та iнших ушкоджень за результатами поверхневоi перевiрки, скарг на самопочуття, чи надавалась невiдкладна медична допомога (лiкарем якоi бригади швидкоi допомоги);

– чи було застосовано до доставленоi особи iншi превентивнi полiцейськi заходи, якi обмежують певнi права й свободи людини (ст. 30 Закону Украiни «Про Нацiональну полiцiю»), зокрема перевiрка документiв особи, опитування особи, поверхнева перевiрка, зупинення транспортного засобу тощо;

– чи було застосовано до особи заходи полiцейського примусу (фiзична сила, спецiальнi засоби, вогнепальна зброя), чи було i яку було заподiяно шкоду внаслiдок iх застосування;

– як поводився правопорушник пiд час доставлення.

Про пiдстави, обставини та наслiдки застосування фiзичноi сили, спецiальних засобiв та застосування вогнепальноi зброi ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ СКЛАДАЄ ОКРЕМИЙ РАПОРТ на iм’я начальника територiального органу Нацiональноi полiцii, на пiдставi якого проводять службове розслiдування.

Усi без виключення особи, якi вчинили адмiнiстративнi правопорушення та яких доставлено до територiального органу Нацiональноi полiцii, примiщення громадського пункту охорони порядку, пiдлягають реестрацii в спецiальних журналах облiку доставлених осiб.

ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ, ЯКИЙ ЗДІЙСНЮЄ ЗАТРИМАННЯ, ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ: негайно повiдомити затриманому зрозумiлою для нього мовою пiдстави затримання, та у вчиненнi якого злочину вiн пiдозрюеться, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нiчого з приводу пiдозри проти нього, негайно повiдомити iнших осiб про його затримання i мiсце перебування, вимагати перевiрки обгрунтованостi затримання та iншi процесуальнi права.




5. ТАКТИКА ДІЙ У ТИПОВИХ СИТУАЦІЯХ ПІД ЧАС НЕСЕННЯ СЛУЖБИ





5.1. Основи патрулювання та модель застосування сили





5.1.1. Застосування континiуму сили


Застосування континiуму сили, або «драбини сили», розглядаеться, як прогресивна шкала, де полiцейський може/повинен задiяти силу.













Застосування континiуму сили також розглядаеться як «набiр варiантiв». Полiцейський може визначити адекватний рiвень реагування в залежностi вiд ситуацii, з якою вiн стикаеться.

Види впливiв у залежностi вiд ситуацii:

– присутнiсть полiцейського;

– вербальнi команди;

– легкий тактильний контакт (дотик руки тощо);

– фiзичний контроль;

– самозахист;

– застосування спецзасобiв та технiки;

– приведення вогнепальноi зброi в готовнiсть;

– застосування вогнепальноi зброi.

Присутнiсть полiцейського

Завдяки професiйнiй поведiнцi, позитивнiй та впевненiй позицii, акуратному зовнiшньому вигляду працiвник полiцii часто може розрядити ситуацiю тiльки однiею своею присутнiстю.

Вербальнi команди

Здатнiсть полiцейського демонструвати професiйнiсть, впевненiсть та забезпечити дотримання правил за допомогою вербальних та невербальних засобiв.

Легкий тактильний контакт

Технiки, якi спонукають пiдозрюваного виконувати вербальнi команди за допомогою дотикiв до нього.

Фiзичний контроль

Методи (прийоми) фiзичного контролю використовуються для встановлення контролю над пiдозрюваним, що демонструе (чинить) пасивний, активний, агресивний опiр, для досягнення поступливостi, за допомогою технiк больового контролю.

Самозахист

Самозахист – це умiння полiцейського проводити комплекс спецiальних прийомiв боротьби (заходiв примусу) з метою забезпечення особистоi безпеки i безпеки iнших осiб, припинення правопорушення та затримання особи, яка його вчинила.

Застосування спецзасобiв та технiки включають будь-якi з спецзасобiв:

– газовий балончик або iншi хiмiчнi речовини;

– гумову палицю;

– кайданки.

Приведення вогнепальноi зброi в готовнiсть

Полiцейський може взяти до рук вогнепальну зброю i привести ii у готовнiсть, якщо вважае, що в обстановцi, яка склалася, можуть виникнути пiдстави для ii застосування чи використання.

Застосування вогнепальноi зброi

Застосування вогнепальноi зброi е найбiльш суворим заходом примусу та застосовуеться полiцейським як крайнiй захiд.




5.1.2. Рiвнi опору


1. Пасивний опiр.

2. Активний опiр.

3. Агресивний опiр.



Пасивний опiр

Пiдозрюваний чинить пасивний опiр, а саме:





Конец ознакомительного фрагмента. Получить полную версию книги.


Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/katerina-levchenko/dovidnik-policeyskogo/) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.



notes


Сноски





1


У пам’ятцi термiн «полiцейський» вживаеться за iснуючою традицiею виключно в чоловiчому родi, але мае вiдношення не тiльки до чоловiкiв-полiцейських, але й жiнок-полiцейських.