Книга - Вересневі пісні. Вірші

Вересневi пiснi. Вiршi
Ірина Жадан


У збiрцi представленi поезii переважно юнацьких рокiв. Це i роздуми автора над життевою дорогою, i графiчнi ескiзи, i мелодiйнi пiсеннi строфи. Рiзноманiтнi за темою, усi вони об'еднанi любов'ю до рiдноi землi – широкою та свiтлою, як травневий степ, глибокою, як могутня рiка та нiжною, як тиха зiрка над батькiвською хатою.





Вересневi пiснi

Вiршi



Ірина Жадан



© Ірина Жадан, 2023



ISBN 978-5-4474-6495-0

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero




«Є край, де гомонить сама луна…»


Є край, де гомонить сама луна,
Виблискуе, мов дзеркало, вiдлуння
i вiдображень вiдголоски струннi —
Як хвилi золоченого руна.

Скарбниця дорогих самотнiх слiв,
Розсiяних у мiсячному полi —
Там час, як плугатар, iде поволi
На дзвiн у кузнi сивих ковалiв

Вогонь надii в кузнi не згаса.
Стучать, мов серце, молоти любовi
По крапельках роси – вiдлуннях кровi —
То з вiдображень постае краса.




Ярославна – пiвнiчна королева


На чужинi – усе пустеля, люде,
Серед пiскiв, а чи серед снiгiв.
А iй тепер все маритися буде
Весняний дощ
У вiдбиткiв пiдкiв.

Прийшов, як ходять зими невблаганнi,
В кольчузi вояка пiвнiчний скальд.
Терни з вiнця поета у вигнаннi
Принiс тобi закоханий Гаральд.

…Лiта твоi – як квiти на жертовник.
Скiнчилось все. Слiпий чернець поклав
На стiл
Твiй золочений молитовник —
І мовчки плакав мудрий Ярослав.




«Солодкий щем – то ностальгiя…»


Солодкий щем – то ностальгiя.
Це – не любов, не каяття.
Це той вогонь, що не зiгрiе.
Вiн тiльки спалюе життя.




«Ти нiж точив…»


Ти нiж точив.
З-пiд легкого ножа
Зривалося: чужа,
чужа,
чужа.




Переклад з Рудакi


Душа хворiе на розлуку,
Даремну тяготу чекання.
Та вiд коханого, як радiсть,
Вона приймае i страждання.

Тебе я згадую при зорях
І шепочу: «Великий Боже,
Менi щаслива i розлука,
Якою ж зустрiч бути може…»




«Краса – то тавро нелюбовi…»


Краса – то тавро нелюбовi,
Жорстоке одвiчне тавро.
Спасибi на доброму словi —
Хай буде воно на добро.

Казали: калина красива.
Серед рiзнокольорних трав
Була вона гарна на диво,
Коли ii сум огортав.

Заплаче вона – тихе свято —
Напитися з неi роси.
А iй вже повiк не зламати
Закляття цiеi краси.




«Мiй дiм – як пуп`янок лiлеi…»


Мiй дiм – як пуп`янок лiлеi,
Де оселився ельф малий.
Сонцеволоса Лорелея
спiва, де вiтроньки гули,
й розбитих човникiв ескадра
Хвильми зцiлована на смерть.
Ночеволоса Клеопатра
Уже наплакалася вщерть.




«Нап’юся з криницi, пiдносячи глека…»






Конец ознакомительного фрагмента. Получить полную версию книги.


Текст предоставлен ООО «Литрес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/book/rina-zhadan/veresnevi-pisni-virshi-18912320/chitat-onlayn/) на Литрес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.