Книга - Усвıтлюче пусланı

Усвiтлюуче пусланi
Съргi? Абрамик


Хвала старатливим зусилiм щирих ?услi?никiв стало мужливим вiткенути бiльшу часьк рилiгi?нуv, пулiтичнуv ? iqiолугiчнуv брихнi з iснуючих писань. На? ?умке i qiv прави?них лю?е? минулуго, вiкла?инi у цi книзi, ви?ут бугупровну спiльноту у v буруqьбi за праве qiло свого Бога.





Усвiтлюуче пусланi



Съргi? Абрамик



© Съргi? Абрамик, 2023



ISBN 978-5-0059-4202-9

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero




Пъритслiввv


Я сим написов книгу Усвiтлюуче пусланi, шоб усвiтлити ?урогу iстини, vку рилiгiя, пулiтика i кi, хто vх пiттримуя, старалиси ма?стерно при?ушити, спутворюучи v своvми вiга?ками у своvх бизбожних цiлiх. Хвала старатливим зусилiм щирих ?услi?никiв стало мужливим вiткенути бiльшу часьк рилiгi?нуv, пулiтичнуv ? i?иулугiчнуv брихнi з iснуючих писань. На? ?умке i qiv прави?них лю?е? минулуго, вiкла?инi у цi книзi, ви?ут бугупровну спiльноту у v буруqьбi за праве qiло свого Бога. І пуслi?не, али ни менш важне: хукiвим пухвалити свою ру?ину, усобо мoю маму, за vх пiтримку, за vх люqьскi якускi, vкими вуни мине вiхували, i за то, шо вуни ра?но вiрi у мov у?атнускi.

Абрамик Съргi? Руманувич




Уве?инi


Таяк з волi Бога астироv? Апофiс приближаяси, шоб уразити Землю, ма? накь 13 квiтнi 2029 р., шоб пукласти кра? низ?алi системi, спасаюча жике iнфурмацiя i Нуви? Бугупровни? Закон бу?ут на?анi тим, хто зiтхая на? пувсiк?еним убожиством i прагни пров?и i справи?ливускi i хочи уникнути наступаючуго су?нуго ?не. Ми жиям у пуслi?нi ?нi умразнуго суспiльства, vке зниважiя всэ ?обре, тоне в i?улупуклонствi ? бизнровствинускi, утискуя бi?них, нензних, пърисиленцiв, вqiв i сирiт. Каж?и? с правильним мислинiм рузумiя, шо Бог – ни лю?ина, з vкоv можна смiятиси. З кiрунком усвiти бу?ущуго пуслушнуго лю?ства бу?и публiчно вiкрито усю брихню, усобо рилiгi?ну i пулiтичну, vка закегуя типерiшне суспiльство у глибоку пропаскь – i на? ??ут ту?а усi ниу?ачнi. Кi з вас, хто пуслi?уя за кiрiвництвом, уникнут страшноv помсти Всимугущуго i увi??ут у нуву еру бугупровнуго провлiнi, ?е прави?нi i мирнi лю?и зимлi нарешкi го?ни бу?ут пубу?увати кращи?, справе?ливи? свiт i вiпрубувати пувнумаштабнi благуслувенi нашуго Бога на уновлинi планекi.

Апофiс – астироv?, кутри? зближаяси з Зимлев, qiамитром 370 м, з на?звукувим швуvчем 30,728 км/сик i силов у сто тисiч атумних бомб. Набизпешнiскь юго зiткнинi з Зимлев 13 квiтнi 2029 р., за пучетковими уцiнками, склала 2,7%, шо стало рикор?ом за Туринсков шкалов нибизпекi у?ару. ?альшi спустирежинi вiключили набизпешнiскь зiткнинi, али пуслi?нi вivвили, шо прулэт у 2029 бу?и гi? ближчим, нiж учикувалоси, – 31 200 км нат пуверхнив Зимлi, мiж урбiтами спутникiв. Враховуючи, шо така вiцтань у маштабах всесвiту низначна, шо астироv? можи пру?увжети приближатиси ?о Зимлi в ?альшi руке i шо на?менче гравiтацi?не прикiжiнi мiсiцi або накь кусмiчнуго курабле можи змiнити траvкторiю астироv?а, вiснувок рузумнуi лю?ини пувинин бути ясним: зважi?ти на заказ Божуго пусланце i гуту?тиси кiкати у бизпечнi зони Зимлi! Пусланцi ра?но вiрили у ?ень вугненуго су?у. (Ісая 66:15,16; 2 Пътра 3:7; Мучиництво свiтого апостула Пувла 4; Куран 90:19,20) Vкшо накь перши раж, цунамi, пужар i зимлитруси ни знищi лю?ство, то вiтак закеринi, раqiацiя, ?икi звiрi, хиба живнускi, слабускi, буруqьба за вiживанi, i таке приви?ут ?о гибилi сучеснуv цивiлiзацiv. (Амос 5:18—20) Зона вiживанi ?алеко вiт цивiлiзацiv, вi? биригiв мурiв, у нагiрvх – у?нiскi? варiант притулку. Жа?ни? бог жа?нуv рилiгiv ни зможи нiкого спасти, тошо всi вуни е лжипруроками, vкi убаламучуют лю?е? i вiступают прокiв Божуго пусланце. Пулiтикi, vкi мают ?бати за благупулучi своvх граж?ан, само вiга?уют нивiтримнi условi ?ля бi?них i тих, хто стараяси жити чесно. Нiяке кусмiчне агенцтво ни го?но уварувати вiт зiткнинi астироv?а Апофiса з Зимлев, тажи це бу?и знаминити? ?ень Божуv вiтплати за v биззаконi.






Лiворуч: Зрiвненi на?бiльш пi?хуqещих му?ели? упуклуv i нивiпуклуv форм i ?еvкех ?уступних раqiолукацi?них зубражинь (99942) Апофiс; праворуч: Кури?ор гiпутитичнуго ризику у?ару 13 квiтнi 2029 р. на усновi нaвчань з планитарнуv убурони 2020—21 рукiв.



Ци прустит Бог нашi грiхе хвала жертвам примиринi? Не! Жертвуприношинi – це vзичницкi ритуали, кiрунок vкех – умилустивлинi своvх бугiв. Vвреi, мусульмани та? християни у?нако спровлiют свiта, уснованi на такех ритуалах. Християни накь заvвлiют, шо Ісус вi??ов своя жике в жертву за грiхе лю?ства, пуqiбно ?о того, як Авраам звvзов свого сина Ісаака, шо е vвре?сков вставков, кутра базуяси на vзичницкi мiфулогiv. Цу мiфулогiю i люqьскi жертвуприношинi принесли ?о Съри?зимнуморv Наро?и морi приблизно у 12 стулiкi ?о н.е. з Америки. Тупунiмiя мiст фiлiстимлян, vкi були у?ними з Нароqiв морi, легко утутожнюяси на усновi баскскоv речи, такi? же намэк е i на тупунiмiю курiнних амириканцiв. Як сумно, шо вiра в жертву Спаситилi була при?умана крувужа?ними iнqе?cкiми укультистами! V?нако Бог нiколи ни зага?увов лю?им принусити люqьскi жертви. Пусланцi ву?но заказували пуqiбнi qiv, тошо чеснiскь, ?убрута i ?обрi qiла – це настуяща ?урога ?о Бога. (Куран 2:83; Ісая 58) Каж?а лю?ина робит пумилкi i зовж?и бу?и, туго мiскь фальшивуго рилiгi?нуго пукаянi на? каж?и? си старая вiправитиси i примая справи?ливи? напомин. На? всi вiтсахуют вiт свет, кутрi сiгают курiннiм у жертвуприношинi звiре? або лю?е?, такех як писах, Велиq?инь, Курбан-Ба?рам i т.?., vкi спровqi е свiтковими бiсовкiми служiннiми.









Рилiгi?на i пулiтична прупаган?а у Бiблiv


Первi пvкь книг Бiблiv, vкi пръписуютси Му?сею, витко, ри?агованi кi?кума ?жирелами, про шо свiтчит ?услi?жинi Юлiя Велльгаузина у юго Уве?инi ?о iсторiv Ізраvлю. Пулувина змiсту цих книг присвечина культовим жертвуприношинiм i свiщенству, vкi ни були зага?анi Му?сеэм, vкi? учолив нища?ну ривулюцiю в Vгипкi прокiв а?мiнiстрацiv фараона i жрицiв. Рилiгi?нi пустанови закону, уракули, упувi?анi i жертвуприношенi бугам, кутрi рузвинулиси в пру?овш iсторiv, узекi з vгипицкiх i фiнiкi?скiх жертвуприношинь, епусiв, лиген?, писань Санхунiяфона i т.?. Книги му?рускi: Эв, Псалтир, Притчi i Иклисiяст в уснувному натхнинi типиркiво упуминутими ?жирелами.

Автури книги «Руcкопана Бiблiя» ствержуют, шо, вiхоqiчи з аналiзу архiулугiчних свi?оцтв, нима жа?них вiзнак шiрокуv грамутнускi ци любих ?ругих атрибукiв повнуv ?иржовнускi Ю?и – i, зукремо, Vрусалима – ?о кiнце восьмуго стулiкi ?о н. е. Ученi вказуют на кола, звезанi з Vрусалимскiм храмом, vкi намiрелиси зqi?снювати рилiгi?ни? i икунумiчни? кунтроль на? бiльши рузвивающовси сiльсков меснiскэв. Такi? амбiтни? план зажа?ов активнуv i сильнуv прупаган?и. І?иулогiэв i тиулогiэв пiзнуго мунархiчнуго iсторика була i?ея про то, шо iзраiльскi? культ мая бути повнiскю зусире?жиним у Vрусалимскуму храмi. Много з того, шо обично щитаяси ?устувiрнов iсторiэв, – розпувiqi про патрiархiв, Вiхi?, завуюванi Ханаана i накь сага про словну убе?нану мунархю ?ави?а i Сулумона – е, борши, творчим вiразом моцнуго рилiгi?нуго рифурматурскуго руху, кутри? пруцвiтов в Ю?скуму царствi. Руcкопкi ?ивiтнацiтуго i почетку ?вацетуго стулiкь вукруги Храмувуv гури в Vрусалимi ни змугли i?интифiкувати накь слiqiв лъгин?арнуго храму Сулумона або палацувуго комплексу. Як з архiтиктурнуv, так i з кiрамiчнуv точкi зору, Умри?и, а ни Сулумон, збу?ували спуру?и з тесануго камню в Миqi??о на ?у?атук ?о компликсiв Ізриелi i Самарiv. Спомнiкь знаминити? уривок з 3 Царств 9:15, в vкому си уписуя буqiвельна qiальнiскь Сулумона у Хацорi, Миqi??о i Gизерi. У звiзку с нувов ?акiровков слоvв Миqi??о i пъриуцiнкув архiулугiчнуv iсторiv верьхнуго царства ми типер го?ни набизпешно уповiсти, шо пуqiбнi на ста?нi спуру?и в Миqi??о вi?носiси ?о чесу Vрувуама II. Накiнец, шо ни менш важно, патрiархальнi наративи сповнинi пусилань ?о пiзнумунархiчних риалi? – пъриважно з семуго стулiкi ?о н.е.

Була царе Vзекiv була рускопана у 2015 н.е. на старо?овнуму смiкезвалищi куло храмувоv гури в Vрусалимi. Напис на палео-ибрi?скуму писмi свiтчит таке: «Належит Vзекiv [сину] Ахаза, царю Ю?и». На булi зубражино ?вукриле сонце с крилами, пувернутими ?улiв, в уточинi ?вох симвулiв анкха, кутрi симвулiзуют жике. Цi знахi?ка рускривая, шо Vзекiя, цар Ю?скi?, був i?улупуклонником, шо вiн ни мая жа?нуго вi?ношинi ?о мунутиiстичнуv вiри в у?нiскуго Бога, i шо розпувiqi про него, наприкла?, в у?нi з книг Бiблiv пi? назвов Ісая, були сфабрикованi i злувмисно встовлинi пулiтичнов i рилiгi?нов вла?ов.

Ци Ях або Яхве е iминами Бога, як гуворит Бiблiя? Не! Сугласно Слувнику бужеств i ?емунiв у Бiблiv (Dictionary of Deities and Deмons in the Bible), цi iмина мают на?ближчу аналогiю в ?оiсламскуму пантионi зi значинiм «па?ати», нiби «?ущити». Боги Ягут або Яук, упуминукi в Куранi, вi?е?, е на?ближчов аналогiэв. (Куран 71:23,24) Хокь розпувiqi про Му?сея та? юго стусункi з маqiанiкянскiм свiщеником, vкi? був кушитом, нiбо ифiопом, вiга?анi, вуни пi?воqi нас ?о рузумiнi того, вiткi си взев яхвiстични? культ. (Вiхi? 2:15—22; Числа 12:1; Амос 9:7) Стару?овнi ю?скi i кушицкi/ифiопскi плимина, набизпешно, були змiшанi i пуqiлели слувникови? запас. Накь у натиперишнi ифiопскi речi уромо слово «па?ати» пърикла?аяси як «jiga» або «jiguu», vкi е го?не упiзнавальним пърекла?ом vвре?скiх лiтир «YH» i титраграматону «YHWH», vкi, сугласно равинскуv тра?ицiv, ?овжно вiгуворювати як Ях або Яхве. Вi?е?, ю?аvти/кушити пъри?няли Яхве вiт фiнiкiскуv/фiлiстимскуv бугинi Асiрат («erori» i «etorri» басксков/фiлiстимлянсков тажи узначают «па?ати» i «приху?ити») i пувезували vх разом, як пуказуют написи з рускопок у Кунтiллет Ар?жу?i. Сугласно Бiблiv, Яхве при?шла з Сiнаю, Сиvру i з гури Фаран. Накь vгипицкi ?жирела упуминают землю вукруги Синаю як «шосу Яху», вiтак, як фiлiстимляни си пуvвили у регiонi. Суqqi симiцкiх напiвкучiвникiв i пусланцi рiшучи засужували пуклунiнi Асiратi, vка пърикла?аяси в ю?скi/кушицкi версiv як Яхве. (Суqi 3:7; Ісая 17:8) Му?се? та? ?ругi мужно си буроли прокiв пуклунiнi рукутворним бугам. ?ля них було нимислимо, шоб вузвишини? Бог пувезувов се з бугами vзичницкiх нароqiв. V?нако фiгуркi жiнкi, кутра пiтримуя гру?и руками, були зна??инi в часних житлувих компликсах у всiх виликiх мiстах Ю?и кiнце семуго стулiкi ?о н.e. На жiль, пiзнiщи vвре?ска прупаган?а пърисвiтчила всiх, шо фiнiкi?ска панi це всимугущи? Бог Му?сея.






Лiворуч: Стару?овна близковiху?на статуя бугинi; праворуч: iберi?ска ?ама з нивi?омуго места в Мурсiv, ?акiрована IV – II стулiкiми ?о н.е.



Итап ри?агуванi Бiблiv пiслi вiгнанi пi?итожив багато ключувих тем ранноv стаqiv семуго стулiкi. І знов цинтральна вла?а си нуж?ала в убi?нанi населинi. І вуни упякь зрубили циво, блискучи пърифурмувовши iстуричне v?ро Бiблiv. Книги Vремiv, Суфонiv, Аггея, Захарiv, Малахiv – лишень спiритичнi пруроцтва яхвiстичних укультистiв. Енума Елiш, вавилонскi? мiф про створинi свiту, записани? акка?сков речив на сими глиняних табличках, мiстит численi паралелi з уривками зi Старого Завiту, i як пуви?итси ?еvкем ?услi?никам, вуни були уснованi на мисопутамскi працi. Спiвкi пуqiбнускi включают: пусиланi на во?ни? хаос ?о створинi; поqiл хаосу на небо i землю; рiжнi типи во? i vх поqiл; а тажи числува пуqiбнiскь межи сими табличками епосу i сими ?неми твурiнi. Шо ж ?о створинi лю?ини, тут е пуqiбнiскь у вжиткуванi перскi i зимлi. В убох вiпатках перскь прунизана «бужествинiскю» або църиз кров бога в Енума Елiш, або хвала тому, шо вуна створина по образу Бога в Буккi. Спас нимувле Му?сея з ву?и був скупiэвани? з лиген?и про Саргона, кутра си збиригла в клинуписнуму написi ?о наших ?нiв. Про воруга ю?скуго царе ?ави?а, Гуляфа, сказано, шо вiн нусив убла?ункi грецкуго воvна 4 стулiкi, шо е анахрунiзмом сими стулiкь i, пунятно, бизнаqi?нов фальсифiкацiэв. Хвала vгипицкiм ?жирелам ми знаvм, шо фiлiстимскi воvни на то? чес були уснащинi лишень шкiрiним захiстом. (1 Царiв 17:4—7)

З розрушенiм ?ругуго храму 70 н.е. i пiqьэмом християнства низалежна сила Бiблiv як фурмуючоv кунституцiv ?указала се. Кулусальна частина так звануго «Нувого Завiту» мая прямi аналогiv i пуqiбускi в Талмуqi i vврескiх апукрифiчних писанiх. Много вчень Ісуса спровqi е вченiми фарiсеvв i равинiв. Наприкла?, приказка, «хто взев меч вi? мича i загине» мая ту ж аналогiю в раньчi ю?е?скi Книзi Ювiлеvв. (Матвiя 26:52; Книга Ювiлеvв 4:31) Книга Убэвлинi нiвгаль ни е убэвлинiм, тошо вуна просто пъритворюя бувшi спiрiтистичнi, апукалiптичнi виqiнi книг ?аниvла, Vзикivла, Vремiv, Ісаv, Апукалiпсиса Суфонiv, 4. Книги Ез?ри i ?р.

Казке про то, шо Ісус цiлив на вiцтанi у Матвiя 8:5—13 або Луке 7—10, уснованi на ?ругих уповi?анiх у Талмуqi, а кi, у свою очириqь на вiга?аних зцiленiх, нiбито вчининих Ілэв або Vлисеэм. Сугласно iсторiv в Талмуqi, син равина Gамалivла був заслаб. Вiн вiтправив пуслiв ?о равина Ханiни бен ?оси, vкi? си пумулив за немушнуго. Пусли записали точну гу?ину цеv мулитви i вiтак, як си вирнули, равин, Gамалivл пiтвир?ив, шо в це? мумент раж вiцтупив вiт юго сина, i вiн пупрусив пупити ву?и. (Биракот 34б) Равин Ханiна бен ?оса був цленом стару?овних хаси?еvв, vкi чинили такi чу?утворинi църиз мулитву. Али тауматургiя спровqi е магiэв, а Бог ни пумагая лю?им зqi?снювати протиприро?нi вчинкi. Ми можим бути увiринi, шо Божи? пусланиц Ісус нiколи ни мов vкоvс на?звича?нуv сили. Бог боритси руками воvна, Вiн зцiлит руками лiкарi. (Ісая 35:10)

Брихне про то, шо Ісус вiганэв ?емунiв, заснована на Запувiкi Сулумона i vврескiх писанiх. Запувiт Сулумона мiстит багато пi?роблиних вiпаткiв спiлкуванi i вiгнанi ?емунiв, vкi нiбито зqi?снювов Сулумон, vкi схожi на iсторiv в канунiчних vвангилях. За vх твер?жинiм, Сулумон нiбито балаков з ?емунами i мiг vм зага?увати. ?емунiв тажи називали «лиqiоном», як у vвангильскiх упувi?анiх. Вуни тажи були в страху църиз мукi, vкi vм причинит Иммануvл, за аналогiэв з Ісусом у канунiчних vвангилiях. (Запувiт Сулумона 51,52; Матвiя 8:28—34; Марка 5:1—21; Луке 8:26—40; пур. Матвiя 1:23). То, шо така qiальнiскь Сулумона була ?обри iзвесна за часiв Ісуса, пiтвержуяси ю?е?скiм iсториком Эсифом Флавiэм у юго уповi?анi про Илиазара, vкi? вiгнов ?емуна, пусловши юго в пусу?ину, шо схоже на упувi?анi в канунiчних vвангилiях i е лишень ше у?ним ?оказом того, шо фарiсе?скi християни були тими, хто писов вiга?анi iсторiv про Ісуса. (Ю?е?скi старужитнускi к.8, роз.2, стур.5) Спiрiтизм був заказани? законом Му?сея. (Пувторинi Закону 18:9—13) Спровqi ни iснуя такоv вещi, як уставишна у?иржимiскь ?емунами любоv усоби. Лю?ина вхо?ит у vкiс звiзок само църиз вiгнанi ци църиз ?ругу спiрiтичну qiальнiскь, книги, фiльми, карти, амулети i таке, ци църиз любу рилiгi?ну qiальнiскь, при?мети, зубражинi i так. ?алi, го?ни, хто страж?ая на ?ипресiю, чень, си звиртов за помiчив ?о тих, хто за?маяси чу?уqi?ними лiкуванiми. І, якраз пi? чес усiх цих qi? го?ни настати су?уми, у?ушинi, гулуси i таке. Vменно, циво всэ. Напрошуяси приро?ни? вiснувок, шо спровqi то, шо вi?буваяси, звезане с психiков i фiзiологiэв лю?ини. Сугласно Vвангилiю вiт Фуми, жа?них чу?ес Ісус ни рубив. Вiн був накь прокiв посту i вубществиних мулитов. Туго спiритизм мая бути заказани? ?ля каж?уv лю?ини, i само ту?и каж?а лю?ина бу?и слубi?нов вi? згубнуго впливу. Нови? бугупровни? закон заказуя всi рилiгi?нi i спiрiтичнi qiv та? при?мети пi? смертним вiруком. (1 Царств 28:3)





Конец ознакомительного фрагмента. Получить полную версию книги.


Текст предоставлен ООО «Литрес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/book/srgij-abramik/usvitluche-puslani-68719422/chitat-onlayn/) на Литрес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.