Книга - Горпина

Горпина
Марко Вовчок


ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1
«Горпина» Марка Вовчка – це соцiально-побутове психологiчне оповiдання, написане в дусi експресiонiзму***. В Горпини помирае едина улюблена донечка, злий пан не дозволив матерi бути з хворою дитиною. У творi продовжуеться тема згубноi влади панiв, яка також виразно звучить i в iнших оповiданнях, серед яких «Одарка», «Отець Андрiй», «Викуп».





Марко Вовчок

ГОРПИНА





I


Старий Якименко оженив сина та таку-то вже невiсточку собi взяв, що й не сказати! Бiлолиця, гарна й весела, а прудка, як зайчик; i в хатi й на дворi в'еться, порядкуе, господарюе, i спiвае, i смiеться, аж геть чутно ii голосок дзвенячий. Аби на свiт благословилось, уже вона й прокинулась, як рання пташка, i клопочеться, й бiгае. I свекру догодить-услужить, i чоловiка пожалуе, i дiло не стоiть – зроблено все. Живуть щасливо, любенько; старий, на iх глядячи, тiльки бога милосердного дякуе.

Одно й журило iх, що дiток господь не дае. Вона, було, як де попаде чужу дитинку, то вже й цiлуе, й милуе, а сама зiтхне тяжко.

Аж ось послав iм господь, – уродилась дiвчинка. Так-то вже кохае та пестить Горпина свою первичку, i з рук не спускае; аби прокинулось, аби поворухнулось – уже вона й коло колиски, i хрестить, i цiлуе, i колише, i спiвае над нею. На панщину поженуть, – дитинку за собою несе та вже й моститься там з нею; сама робить, а око бiжить до дитинки.





Конец ознакомительного фрагмента. Получить полную версию книги.


Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/marko-vovchok/gorpina/) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.