Книга - Шухлядні краєвиди

Шухляднi краевиди
Емма Андiевська


«Шухляднi краевиди» Емми Андiевськоi – найновiша збiрка, в якiй у традицiйному для свого iдiостилю жанрi сонету авторка репрезентуе своi рефлексii. Свiтову славу письменницi принесли прозовi твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапiта», «Тигри», «Казка про яян», поетичнi збiрки «Народження iдола», «Наука про землю», «Вiлли над морем», «Мiражi», «Мiста – валети», «Шухляднi краевиди» та iн. Емма Андiевська – украiнська письменниця та художниця, яка працюе у стилi сюрреалiзму та герметизму. На бажання авторки у книзi збережено особливостi авторськоi мови вiдповiдно до норм украiнського правопису 1929-1933 рр. та «Правописного словника» Гр. Голоскевича, а також особливостi авторськоi пунктуацii.





Емма Андiевська

Шухляднi краевиди





Сонети





Могутне – духа – пророста – зерно


Із циклу «Вiдозви»


Обрушуються – й обрис iнший – барви.
Ротата – дiйснiсть – вiвцiв – до обори.
Незнанi – риси – проступають – в збiрнiм,
Готуючися – до звитяг – i збурень.

Й найпроминальнiше – могоричi.
Із неба – душi – розтина – смичок.
Гадючники – в свiдомостi – й очу.
Красуню – смерть – за кiски – парубчак.

Й де щойно – зазiмки,[1 - Зазiмки – початок зими, першi холоди.] – буя – весна,
Пунктииром – й геть – левинi – брами сну.
І те, що – в оберемки – легковажно,

Гуляе – неподолане – без вiжок. —
Бо й там, де – анi – нив, анi – стернi,
Могутне – духа – пророста – зерно.




Бо – кожний – поле бою – i наварх[2 - Наварх = у Старод. Грецii – начальник фльоти.]


Не в той бiк – погляд, i на айсберг – лиска.
Й сполучна – ланка узвичаень – луска. —
Ляска – батiг. – Запобiгають – ласки.
Ще свiт – молюск, заки – колос – Родоський.

Вiдтинки – тлуму, що – сади – й колюччя.
Та – намiр, – й лячне – миттю – на нелячне.
Не встиг i – пальця, – й дiйснiсть – вся – на клоччя.
І лише – рiг, який – хортiв – десь – кличе.

Рiвнина, що – й на гори, – до останку.
Та – бiльш, нiж – всесвiт, – вахлярем – з-пiд тиньку
Найневимовнiше, – вже – й око – мружить,

Щоб – не чекав – нiхто – на роздорiжжi,
Коли – на нього – з нетрiв – хижий – звiр. —
Бо – кожний – поле бою – i наварх.




Й знов – дух – на барикади – i траву


Із циклу «Вiдозви»


Навккiлля – кольорова – желятина
Пiвдотикiв, пiвшерехiв, пiвтонiв.
Могутнi хвилi: павзи – i хитання —
На пiвдорозi – у несусвiтенне,

Деперепони – сталому, – чаклун,
Що, – присмоктки – невтiльного – й зi скла
Й на жужелицю, щоб – циклон
Заговорив – тiею мовою, що – й клен,

І, стиснувши – загубник[3 - Загубник = Гумовий наконечник дихальноi рурки акваланга, яку вставляють мiж губами й зубами.] – акваланга,
За рибкою – у доозонний – лiнкос,[4 - Лiнкос = штучна мова, створена для спiлкування з iнопланетянами, яку запропонував голляндський математик Г. Ф. І.]
Заки – буття – ковтне всесвiтня – мульча,[5 - Мульча = дрiбна солома, листя, торф для мульчування грунту] —

З заглибини – височуючи – мовчки —
Все, що – енергiю – подальших iснувань,
Й, ще – в сповиточку, – паростки – новi. —
Й знов дух – на барикади – i траву! —




Та вже – вороний – i вершник – iз краплини – вирина


Із циклу «Вiдозви»


Дошки – рожевi – вiд звуковiдтворень, —
Вiд – прощавань, вiд’iздiв – i повернень. —
Як – густо – крила, де – птахи – у вирiй
Крiзь смужку – спогадiв, що – ледь – вiд вару.[6 - Вар – спека]

Час – нескiнченностей. – І час – обмежень.
Межу – рухому – галактичнi – мажi.
Хоч – голi – й босi, – щит, – единий, – мужнiсть,
Куляста блискавка, що – сили – множить.

На кожнiм – кроцi – вири – й роздорiжжя, —
Шлях – до – щораз – стрiмкiших – перероджень. —
i Бациля духа – напрям – i собори —

Повз вовкулакiв – всiх вiкiв – й забарвлень,
Де – калiч – волю. – Та вже – вороний
І вершник – iз краплини – вирина.




Щоб – мисочку – й для часу косарiв


Із циклу «Ненормованi вiдтинки»


Нa брамi дiйсности – стовп – бiоробот:
Цим – лусту – хлiба, тим, якi – маршрути,
Весiлля – верх i низ – ефемериди. —
Кожний – собi, – мiрою – змоги, – раду,

Заки усiх – небес – двигтюща – лiйка,
Хоч навкруги – ще – регiт, охи, – зойки. —
Тлiн – у руцi – колоду карт – й махлюе. —
Хлопчина – до колонки – чортопхайку.[7 - Чортопхайка – тут – мотоцикл]

На площах – гучномовцi – й велелюдно.
Та – течii – хто – в свiтло, – непiдвладнi.
Маля – на коника – при мамi – вйока.

Вируе, згортуючись, – гомiн-накип. —
Й на розi – варить – бабця – риж-сирець,[8 - Риж – сирець – повноцiнний, не цiлком очищений риж]
Щоб – мисочку – й для Часу Косарiв.




Ледь – мiнiдощик


Із циклу «Вiдозви»


Ледь – мiнiдощик, – й зацвiли – мiмози —
На втiху – i статечним, i замурзам.
Дiйсности – вузол – пробуе – й омизник.[9 - Омизник = кокетник] —
Природа – ширше – зiр, серця – i м’язи.

Пошкандибало – неутульне – вбiк —
Пiд – мильнi – бульбашки, якi – байбак.
Очищень – лазнi – знов – цiлу – добу:
Той – випростався, iнший – у клубок.

Й крiзь – омахи – в ущiльнення – рябе, —
Русалки – i в калюжах – арибал.[10 - Арибал = давньогрецька туалетна посудина для запашних олiй] —
З-пiд – плiвок – й пелюшок – назовнi – оклик —

Дорiжку, до якоi – ще – не звикли:
Ще – палить – ноги – свiтлом – в свiтло – йти,
І поруч – доги, що iм – гном: «Ату!» —

Та дух – единий – воля – i мета.




Вуста – до вуст, – дух – крiзь буття – iде


Артерiю, – пiв неба, – затискач.[11 - Затискач = хiрургiчний iнструмент.]
Пом'якшав – слiд, що – атмосферний – корч.
Лон долонi – нiжно – громiздке. —
Й все бiльшi – ноги – й пальцi – сонця кущ.

Й де пiд ребро – ножа – засалабонив[12 - Засалабонити = всадити, увiгнати.] —
Навкiллю – вир, – слiпучiшають – банi,
Що – просто – з грунту – повiвом – в обiйми —
Найневимовнiшому, яке – буйнiсть —

На цуценя, що – хвостиком – меляе[13 - Меляти (хвостом) = вертiти хвостом]
Вiд чого – свiту озiя – малiе.
І дiйснiсть – знову – нескiнченний ранок,

Який – новi усесвiти – iз ринви. —
Аж – голову – на лiкоть, – снiв вапняк —
Бар’ери, – нездоланнi, – розiпхнув —

Й, не клiпнувши, суцiльним – оком – вдих:
Пусти до вуст, – дух – крiзь буття – iде.




Де – вiчнiсть – з проминальним – у триктрак


Із циклу «Вiдозви»


Поснули – пильнувальники – циклопи,
Й назовнi – те, яке – в трунi – у склепi.
Й потвора – м’ясорубка – всмак – чалапа,
Й за нею – почет – з гiдр, клоак, полiпiв.

Та – iз мачини – й iнший – полiгон.
І дiйсности – мiняеться – нога.
Гонг, i ковток – прозрiння – й на бiгу, —
І яблуневий сад – iз вух – й легень. —

На перетрус – буття – iдiофони.
Й знов – вагонетки – з трупами коханих.
Попiд – навiяним – хребти – й первинне —

Пiд тягарем – процесiв – виживання.
Та – намiр – й найстабiльнiший – конструкт,
Де – вiчнiсть – з проминальним – у триктрак.[14 - Триктрак = старовинна гра, яка мiститься в пересуваннi по дошцi дамок, вiдповiдно до кiлькостi очок, що випали на кiсточках]




Свiт – з додатками – в Cилур[15 - Силур = третiй перiод палеозойськоi ери iсторii розвитку Землi.]


Нащадка – пильно – ненька – i татусь.
Попiд ногами – жовтi зябра – Стiкс.
Ледь – на мiкрон, i – прiрвою – «не так!» —
Всi з’яви – з невимовного – ниток.

З тунелiв сну – i пiшi, i – комоннi.
Заки й вони – на цяточки – туману.
Перед – непiзнавальним – з крихт – й iмунне.
Й не блиснуло, а вже – глобальнi – змiни.

Поверх – притоптаноi – типчини[16 - Типчина = багаторiчна пасовищно – кормова рослина ми родини злакових зi щетинистим листям i вузькою волоттю; Вiвсяниця борозниста.] —
Пливуть – лиш – нареченi – у човнах. —
У фiялкове – переходить – сiре,

На – тлi я кого – залишки – косарок. —
Без пензлiв – й рук – нових буттiв – маляр —
Вхистився – свiт з додатками – в силур. —




І про змiни


Із циклу «Вiдозви»


Летовище. Вправляеться – лiтун:
Фiксацiй – цятку – в невагомий – стан.
На крилах – рiчка, де – мигтять – плоти,
Балькон з тiтусею, брезентний – тент.

Поодаль – вiник – мiсто – пiдмiта,
Щоб – кожний – кусник – буханця – й мету. —
На розi – репетуе – газетяр:
Щез – хмаросяг, а небом – лiфт – й лiфтер,

Якого – в пiк – години – гомiнiди,
Що – крiзь – усi – нашарування – й надми.
В новi подоби, – iм – нема – вже – лiку, —

Витягуеться – свiт, – тремтить, – галака. —
Й – за голову, аж тiпа – очману:
Як – впоратися – з тим, чого – нема? —




Й увесь свiт – серце, що – з очей – мости


Із циклу «Вiдозви»


Єдиний – дух – i стрижнi, i мiцели.[17 - Мiцела = калоiдиа частинка, заряджена енергiею, б) множ. = кристалiчнi частинки, з яких складаються колоiднi речовини тiла рослин i тварин.] —
Весь обрiй – спух, – кряж: стегна – й парасолi.
Лакрицею – пiв неба – позвисало,
Готуючи – перехiдну – посiлiсть,

Де – людству – новий вимiр – альбатрос. —
Й бiжить – факiр, на головi – матрац,
Бо – кожному – щемить – й мiсяцетрус,
І конче – буфер, щоб – до норми – стрес. —

Вiдвiяв – час – i рiдних, i матусю,
Й доводиться – самому – те, що – тисне. —
Женуть – iз прiрв – потвор – маховики. —

Та – i гранiт – колоссям – пророста. —
І море – знов – солончаки – пустель.
Й увесь свiт – серце, що— з очей – мости.




Заграва – над мiстом


Лiтають – щастя – й намiрiв – пiр’iнки.
Малому – на подряпину – зеленку.
Два дженджики – змагаються – за юнку.
Добродiй – в брилику – усмак – кров’янку.

На мить – з кущiв – бiля каварнi – скрекiт.
Повiшений – пiшов – до бару – з крокви.
Обслуга – закладу – в цилiндрах – круки.
Зiдхання. Галас. Спiви. Охи. Крики.

Ворожку – робота – з намету – чути.
Моряк – на дошцi – вибива – чечiтку.
Тут – ковтачi – вогню, там – линвоскоки,

Гiпнотизери, картярi, макаки.
Хто – душу, хто пiдметки – залиша. —
Хто – й заграву над мiстом, – чвал лошиць.




Із серця – стяг, що – на весь свiт – росте


Сенс iснування – гiлочкою – глоду—
У склянцi,– i свiдомiсть – на болiди.
Дзвiн – дiйсности – у грудях – ледве-ледве.
Згорнулася – i скатом – геть – полуда.

Ще – поруч – чути: озiя? – талапа.
Та i ii вже – присмерку – полiпи.
Хвиля, бува, – й агар агару – хлю?пне,[18 - Хлю?пне? = мае 2 наголоси.]
Щоб легше – вдосконалення – халепу.

Глуха – стiна – ще – пам’ятае – трактус,[19 - Трактус = спiв римск. меси, який виконують у днi Великого посту чи жалобноi служби.]
Хоч – легiт – не дае – себе – пiдстригти,
Клiтини – вмiст – для – свiтла – просякання.

І лицарi на тиграх – пiдвiконням, —
Знов – переорюють – i душу, й степ. —
І юнка, що – буття – на автостоп,

Із серця – стяг, що – на весь свiт – росте.




Де – стежку – iснування колiща


Кипить – по краевиду – у каструлi. —
Їх – час вiд часу, – неквапливо – кралi.
Навколо них в повiтрi – хлопець – кролем:
Вiдрощуе – собi – й навкiллю – крила.

Копилить – губи – при ляльках – лялькар.
Вiд сонця – в сизiй мряцi – кiлька – шкур.
Бiжить – собака, – весь свiт – набакир.
Мокрицi – тягнуть – в гай – тенiсний корт.

Сидить – на гiлцi – нерухомо – лелiт.[20 - Лелiт = сич.]
В грудки – латаття – гусне – прохололi:
Вода – слiди – скубальноi – машини,

Яка – за спiвом – iнколи – й вiльшанки.
Й лише – лоза – ще – коротко – трiщить,
Де – стежку – iснування колiща.




Як пахне – звук – буття, що – долина?[21 - Долина? = вiд долинати]


Працюе – над годинником – дзигар,[22 - Дзигар = годинникар]
Нема – коли – й пляшчини, що – кагор.
Час – вивiтрився, – кiлька – кучугур
Та горб на плечах, – для майстернi – герб.

Заснув на дзиглику – лихий – порадник,
Ногою геть – i рiдне, i нерiдне.
Дроти – над дахом – вагонеток – з ру?днi.
Вилоги – дня – вiд покладiв – природнiх.

Рибалка над струмком – додому – вилов,
Зозуля – груш – на вербах – накувала.
Й до зiрки – мiст – на палях – вдалинi. —
Як – пахне – звук – буття, що – долина?.




Де е – джерела, iз яких – майдан


Бiгун – бар’ер, аж – завидки – беруть.
Замiсть – свiтила, в небi – зяе – рот.
Навколо – густо – свiтлова – кора.
Пiк iснування: жодних правил гри.

А серце – ще – нiяк – вiд ошелешень.
Взнаки даеться – мiлководний – лишок. —
Вiд обрiю – лишилася – калюжа —
В процесi – вiдмирань – i вiдмолоджень.

Та скрiзь – поволi – утвори – кремезнi,
Що – мить тому – по скверах – свiт – мiмозний.
І хмаросяги, кольоровi – бутлi,

Що – звикли – доти – линтварi – дубити,[23 - Линтварi дубити = жорстоко бити, карати. Линтвар = бараняча шкура.]
Крокують – по – одинцi – хто – куди,
Де – е джерела, iз яких – майдан.




Щоб – бодай – мить – свiдомiсть – свiтла – вдих


Із циклу «Вiдозви»


Райони – хмаросягiв – торботряси,[24 - Торботря?си = жебраки]
Цивiлiзацiй – нестабiльний – трусок.
Хоч порт – вируе: крани – й альбатроси. —
Одних – звитяги, iнших – лихо – трусить.

З бальконiв – в горщиках – цвiте – ляванда.
Калiка – у вiзку – справляе швендi.[25 - Шве?ндi справляти = вештатися]
У мiзках – знову – гiн – до форм – первинних.
Загусто – мертвих, й жодного – подзвону. —

Як пальцем – гудзик, – й свiт – на лабузиння,[26 - Лабузи?ння = бур’ян]
Мала – великою – одразу – зона. —
Мовляв, чубрiй[27 - Чубрiй = людина з довгим волоссям, селянин] – кобилу – укодокав[28 - Укодокати = заморити]

За те, що – нахилiв – занадто – диких. —
Й чекають, аби – злу – поiхав – дах,
Щоб – бодай – мить – свiдомiсть – свiтла – вдих.




І про – грозу


Двое базiк – на небо – зирк – та зирк:
З кiлькох – вогнистих – картоплин – гроза —
Без жодних – попереджень – i цезур, —
Вiзок – з кiстками хма?рок[29 - два наголоси: «хма?рок i хмаро?к.] – до озер,

Де голови, як – iз окропу, – риба,
Яка – почула – Єрихонськi – труби. —
Й навкiлля – знов – новий – хребет – i ребра. —
Прогулюеться – iз дiвчиськом – робот.

Й де – дiйснiсть – намацальна – закоротка,
Там – Провидiння – сил – рухомi – грудки,
Що – за – дороговкази – i закляття,

Якi, – як треба, – й лютих – тигрiв – з клiтки, —
Хоч – перш, нiж – iх – поновно – в глухий – кут,
Стихii – нишком – партiю – в крикет.




Амур – в пiсочку, що – пiдкови – гне


Глухий район, а – iз вiкна – бельканто.
І кожен – звук – гiрськi масиви – кондор.
Вiд iснування – лiченi – секунди. —
Ворушиться – в кущах – природи – кендюх.

Атланти, що – з-пiд брили – вхiд – до банку,
Як стихне, – колискову – в двi – гребiнки,
На сходах – до каналу – з псом – спить – бенькарт. —
Над ними – обома – долоню – бункер.

Буття, – не часто, – виправля – й описку.
І на стежину – рятiвну – i пасквiль. —
Дiйснiсть – бар’ер, та – дух – не знае – греблi.

Й дитячий – погляд – i навiки – згрубле.
Знов – вздовж – галактик – все новi – вогнi:
Амур – в пiсочку, що – пiдкови – гне.




Єдине серце – мандрiвний – атол


Із циклу «Вiдозви»


Ще – свiт – не свiт, а сурми, що – кришталь,
Який – стежки – крiзь – тлiн – i слiпоту.
Єдине – серце, – мандрiвний – атол, —
Яке, – хоч – й тiло, поза – межi – тiл —

Й за вуха – тих, хто – в немощах – капарить,[30 - Капарити – партачити, бiдувати.]
Вряди-годи – за парашутик – й пiр’я.
Дарма що – дверi – в невимовне – поруч, —
Прочиненi, – й останнiм, якi – першi. —

І рiчка – вiник, й Авгiевi – стайнi
Аж сяють. – Й промiнь – в сулiях – настоi —
Для свята, що – еони – на марницi

В процесах – перемiщень – i стагнацiй. —
Мiзерний – вузлик, – й знову – карусель, —
І сад – цвiте. – Й новi – канали – сил.




Зсуви


На пральнiй дошцi – ще – бiлизну – буднi,
З-за хмаросяга – на пiв неба – бадя.[31 - Ба?дя = ледачий вiл.]
Зникае – мiсто – у погоднiй – боднi. —
Вага, що – рiвнодення – пообiдне.

Знов – мапу – iснувань – розчиномет. —
Поверхню – хвиля – й те, чого – нема.
Принишкло – прицвяховане – й нiме.
И корiння – закладають – динамiт.

Дiвча – на дiйснiсть: «цур тобi – i пек!» —
Яка – нiяк – не лiзе – пiд ковпак.
Лиш усмiхаеться – блакитi – мiчман,

Котрий, – ногою – спогадiв – курмаччя,[32 - Курма?ччя = дрантя, лахмiття.]
Хоча – стрiла – чека – й серед кодол:
«Ти – тiльки – ти! – І вже – рука – багдаль[33 - Багдаль = сап'ян з козиноi шкiри.]




На коротких – i довгих – хвилях


Із циклу «Ненормованi вiдтинки»


Не дiйснiсть – крани; – час – перебудови.
З нiг – валяться – спузири[34 - Спуза?р – пастух, до обов’язкiв якого входило пiдтримувати вогонь, заготовлювати дрова, носити воду.] – i склодуви.
Дозорцi тлiну – не виходить – з дива:
У шапокляках – з фiфами – удави. —

Вiд вiчности – ледь – невеличкий – змилок,
Який – за борт, як – корабель – до молу. —
Й на тому – мiсцi – сад – й город, де – мальви.
Й на мить – весь свiт – у ротi – карамелька.

Хоч – поруч – барва – пiк буття – спроквола,
Навкiлля – пiдiймаючи – на вила. —
Й на iнший лад – свiдомiсть – i лiтопис,

Де – ще – пропасниця – пiв лiта – тiпа —
Й примат – в долонях – звук – перетира,
Задiявши – нечинний – електрод.




Галака[35 - Гала?кати – голосно розмовляти, базiкати.] – свiт


Із циклу «Ненормованi краевиди»


Із автомата – у каварнi – джаз.
Крiзь – соломинку – двi школярки – джус.
В кутку – друзяки – пiдлiтки – маджонг.
Кiнь – зi стiни, – мальований, – iрже,

Сiдаючи – на стiльчик – волохатий —
Пiд дубом, за яким – томатом – хутiр, —
Й дiдусь – з ковiнькою, що – око – хитро,
Чи – кiт, – не впавши, – верхом – по штахету.

Трави – зелене – мерехтить – волосся,
Де – вдосвiта – хмарина – пролилася.
В бiк парку – вiддаляеться – фальцет.

Спiдниця тiтки – гнiзда – горобцiв. —
Галака – свiт, вибулькуе, – лящить,
Викрешуючи – за?мки – iз нiщот.




Й свiдомiсть: юна – вiдьма – на мiтлi


Усесвiтiв – пласкi – акордеони —
Матерiю, що – береги – туманнi, —
На – диски – й сфери, – iснування – iней.
Що – макотирю[36 - Макотиря = стрижена чи голена голова] небуття – iмунну.

Й одразу – папороть, – i серце, – й мозок,
Де – щойно – хаос – скрiзь – своi валiзи,
З яких – i духи, й ящури – вилазять,
Нових площин – виповнюючи – лузи.

Аж видно: iншу дiйснiсть – розкуйовда,
Що – сам – на колесi складчастiм – iде,
Пришвидшуючи – iснування – цирк,

Котрим – часами – й просвiткiв – моцар,
Який – всевиддю – глибший – вмiст – i плян —
На – ще – незрушному, – форпости, – тлi. —

Лiтають – бублики. Кидики[37 - Ки?дик = малий чоловiк. Множина: кидики.] – тлум. —
Й – свiдомiсть: юна – вiдьма – на мiтлi.




До потопельника, що – ще – кричить


За макiвками[38 - Ма?кiвка = голiвка маку.] – у вiнку – правуе[39 - Правува?ти – мати владу над ким, чим.]
Сила – й над тим, яке – давно – травою.
Пiском – повiтря. Пес – у парку – вие.
Пiдземка – павзу. – Нiч – куня – в трамваi.

На ратушi – пiвмiсяцем – й плазун,
Як – невимовне – кронами – з низин.
Кипить буття – примружений – казан:
Амурчик – пальчик, – й сiрка – на озон.

Й знов дiйснiсть – вшир, – набiк, – у довжину,
Буття – щораз – цупкiш – драговина.
Із калабанi – дзвiн – задеренчав, —

І – вмить – з кошами[40 - Кiш = великий кошик для зберiгання борошна, зерна тощо] – тлiну – збирачi. —
Та вже – з-пiд квочки, – оком – свiт, – курча —
До потопельника, що – ще – кричить.




Крен – у напрямi – пiвдня


Із циклу «Ненормованi вiдтинки»


Музей: акварiюм, де – й макроподи.[41 - Макропо?ди = рiд тропiчних i субтропiчнихз риб пiдряду лабiринтових, деякi види розводять i в акварiюмах.]
Пара закоханих – серед – опудал.
Вся галерiя – з воску – водоспади.
З продухвин – запах: цвiт – олив – iз пiвдня.

Мiня – квадрати – фауна – i фльора.
В повiтрi – весла: крiзь стiну – трiери.[42 - Трiера = судно, човен з тьома рядами весел у давнiх грекiв.]
На сходах (мармур) – голоси – школярок.
На входi – голуби – Орфей – й лiру

Цементну, – замiсть – голови – рогач. —
Просто – з-пiд даху – скапуе – сургуч
На кольоровий брухт – уздовж дорiжок,

Що – профiль й торс – сегментiв – антуражу.
Набабрався – й вже – руку й серце – день. —
Й спiднички – молодицям – Купiдон.




Амурчик – з хаосу, – на квiтцi, – вирина


Із циклу «Ненормованi вiдтинки»


В повiтрi – зблимуе – крилатий – м’ячик.
Па?рка – набiк – одну – зi своiх – ми?чок,[43 - Мичка = з ми?чок i мичо?к в род. вiдмiнку у Голоскевича = 2 наголоси.] —
Чекае, коли – сяйво – пiсля – мочви.[44 - Мо?чва = сльота, мокреча.] —
Садiвниковi – заважае – мульча.

Загортуеться – краевид – в могер.
Бджола – найменший – промiнь – на пугар.
Тоненькi – ребра – вiтерцю – iз гiр.
В каварнi – двое, – з вуст – до вуст, – й кагор.

Не закрут – iснування – перескiк.
Буття – для кожного – i небо – в череску. —
В вощинi – завелася – метениця![45 - Метениця = вощинна мiль]

Бiжить – з мiтелкою – вже й всесвiту – панунця.
Й за нею, – рукавицi – шкiрянi, —
Амурчик – з хаосу, – на квiтцi, – вирина.




Флюктуацiя


Із циклу «Паралакси»


Вiдкрилися – посiлостi – бездоннi,
Що iх – у шкiрки втiлень – господиня,
Котра – iз хаосу – шматками – цiлоденна.—
Ще – iснування – дiвка – на виданнi. —

Й струмуе – дiйснiсть – в обриси – голчастi,
Де – кузов небуття а потвори – чистять,
Заки – i iм – дадуть – з заглибин – чосу,
Щоб – з дерева буття – чергову – чухру.[46 - Чухра = зрубанi гiлки дерева.]

Й скрiзь – на вiдтинках – з форм нових – варiння!
Корiння – часу – крiзь – бруньки – й вмирання. —
Народжуються – й лускають – пухлини,

Аби – всi ядра – в висхiдному – плянi —
Й голiвку – й серце – кожний – елемент,
Який – надто усталене – лама.




Стереокiно


Повiяло – отавою – знадвору.
З басейну – у дворi – дитячий – вереск,
На хмарцi – гуска – дошкiльнятам – варить —
З веселок – борщик, кому – конче – в вирiй.

На листi[47 - Листя – як збiрне поняття] – полиск – лагодить – бляхар,
Аби – в обхiд – защемлене – й лихе.
Неблимно – небом – риб’ячий – мiхур.
З найближчих – шхер – легiт – русалок – хор.

Сандалi – iснування – знов – пустельник —
Там, де площин ущiльнення – настало. —
Чотири – свiту сторони – зручнiше —

На плечах, – й зрiвноваженiше, – ношу.
Щоб – там, де – щойно – обрiю – кiнець, —
Лазiвка – в дiйснiсть, – стереокiно.




Буття, – вкотре, – мiня – орiентир


Буття, – вкотре, – мiня – орiентир.
Промiжнi – ланки – перебрали – старт. —
Новi свiти, – опеньками, – етер —
Із чергових – галактик – гарнiтур.

Ледачий – простiр – геть очемерiв:[48 - Очемерi?ти = здурiти.]
На власну – руку – i струмки, й – моря.
Пiраньi щелепи – ростуть – з дерев,
Й нiхто – i пальцем, щоб – набiк – мару.
Хоч – вже, – частинами, – жонглер-вигадник —
Ущiльнюе – вiдхилення – погоднi.
Вертихвости – тлiн – мелють, де – нестули[49 - Несту?ла = нi на що не здатна людина.]

Бльокують – дiйсности – рухому – стелю,
Заки – бодай – один – з небагатьох —
Вогню з грудей, що – його – волi птах.




Вiсь – iснування – на новий – бiгун[50 - Бiгу?н = i бiгун, який бiгае, – i полюс. Тут – полюс.]


Свiтае. – Краевид – черговий – виверт:
Вздовж – улоговини – крилатi – леви —
З веж – перегони – гiдр – семиголових. —
Вiд жертв – i слiду, а – лiжка – кривавлять.

Із вати – мiст. Вокал – блукае – вутлий,
Де ще – сторожу – триметровi – нетлi. —
Скрiзь – никають – макiтри – синюватi,
В яких – з кiстками – часом – й самоцвiти.

I знову – тиша. Лиш – дiвча – вараска[51 - Вара?скати = перевертати сiно] —
Стрiлою – сiно, щоб – з-пiд тамариску —
До iншоi площини – василiск, —

Й лазiвку, де – вiн, – мiсто – i село —
Назавжди – мiдницею.[52 - Мiдниця = мiдний таз] – Й старт: розгiн —
Вiсь iснування – на – новий – бiгун.




Ще – одна – iдилiя


Пiрс. Мазуни, дiвулi, дiти, шльондри.
Трохи поодаль – перегони: люнтри.[53 - Лю?нтра = вузький довгий човен]
На стовпчиках, якi – з води, – гiрлянди.
Замiсть свiтила – небом – сколопендра.

Із вiлли – побiч молу – мадригал.
Гравцi – в тенетах[54 - Тене?тка = дуже поношена сорочка. «Не мати й тенетки на плечi» – бути голодранцем.] – забивають – гол.
Поруч – хлопчисько – сальто – на бiгу.
Свято – буття, що – додае – снаги.

Зупинки – й напрямнi – спотикача?.[55 - Не плутати зi споти?качем.] —
Хоч – й криво, – свiт – в Атланта – на плечi.
Маля – колиску, – крок в життя, – штовха.

Інше, – трирiчне, – песиковi – хвiст.
Смiх, схлипи, – радiсть – груди розрива,
Дарма що – вищир – черепа – в травi.




На колiщатах – в пiк зими – весна!


Не атрiюм – навкiлля – атонiя,[56 - Атонiя мед. = ослаблення або втратапружности та елястичности тканин i м’язiв органiзму, iх в’ялiсть.]
Що – нетямущим – голови – стинае —
За цельофаном – поруч, – за стiною, —
Ви полум’ям – в горнятку – атенею,[57 - 2 Атене?й = атенеум = храм Атени в ант. Грецii.]

Хоч – пасмо – гiр – ще – асфальтозавод,
Куди, до цирку, – гевал – зазива —
Й замiсть – смокталок – всiм – громовiдвiд,
Як – дiйснiсть, – креля, – куснями – пливе —

Несправними, щоб – просвiток – в затулi,[58 - Затула = предмет, який щось затуляе.]
Де – обрiiв – пульсаторiв – не стало,
Лиш де-не-де – шматочки пуповини

Буття – для проминального – за ванну. —
Та вже – викочуеться – з нетрiв – снiп —
Й на колiщатах – в пiк зими – весна! —




Й чекае – в тiнi – вiчнiсть, – крокодил






Конец ознакомительного фрагмента. Получить полную версию книги.


Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/emma-andr-evska/shuhlyadn-kra-vidi/) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.



notes


Примечания





1


Зазiмки – початок зими, першi холоди.




2


Наварх = у Старод. Грецii – начальник фльоти.




3


Загубник = Гумовий наконечник дихальноi рурки акваланга, яку вставляють мiж губами й зубами.




4


Лiнкос = штучна мова, створена для спiлкування з iнопланетянами, яку запропонував голляндський математик Г. Ф. І.




5


Мульча = дрiбна солома, листя, торф для мульчування грунту




6


Вар – спека




7


Чортопхайка – тут – мотоцикл




8


Риж – сирець – повноцiнний, не цiлком очищений риж




9


Омизник = кокетник




10


Арибал = давньогрецька туалетна посудина для запашних олiй




11


Затискач = хiрургiчний iнструмент.




12


Засалабонити = всадити, увiгнати.




13


Меляти (хвостом) = вертiти хвостом




14


Триктрак = старовинна гра, яка мiститься в пересуваннi по дошцi дамок, вiдповiдно до кiлькостi очок, що випали на кiсточках




15


Силур = третiй перiод палеозойськоi ери iсторii розвитку Землi.




16


Типчина = багаторiчна пасовищно – кормова рослина ми родини злакових зi щетинистим листям i вузькою волоттю; Вiвсяниця борозниста.




17


Мiцела = калоiдиа частинка, заряджена енергiею, б) множ. = кристалiчнi частинки, з яких складаються колоiднi речовини тiла рослин i тварин.




18


Хлю?пне? = мае 2 наголоси.




19


Трактус = спiв римск. меси, який виконують у днi Великого посту чи жалобноi служби.




20


Лелiт = сич.




21


Долина? = вiд долинати




22


Дзигар = годинникар




23


Линтварi дубити = жорстоко бити, карати. Линтвар = бараняча шкура.




24


Торботря?си = жебраки




25


Шве?ндi справляти = вештатися




26


Лабузи?ння = бур’ян




27


Чубрiй = людина з довгим волоссям, селянин




28


Укодокати = заморити




29


два наголоси: «хма?рок i хмаро?к.




30


Капарити – партачити, бiдувати.




31


Ба?дя = ледачий вiл.




32


Курма?ччя = дрантя, лахмiття.




33


Багдаль = сап'ян з козиноi шкiри.




34


Спуза?р – пастух, до обов’язкiв якого входило пiдтримувати вогонь, заготовлювати дрова, носити воду.




35


Гала?кати – голосно розмовляти, базiкати.




36


Макотиря = стрижена чи голена голова




37


Ки?дик = малий чоловiк. Множина: кидики.




38


Ма?кiвка = голiвка маку.




39


Правува?ти – мати владу над ким, чим.




40


Кiш = великий кошик для зберiгання борошна, зерна тощо




41


Макропо?ди = рiд тропiчних i субтропiчнихз риб пiдряду лабiринтових, деякi види розводять i в акварiюмах.




42


Трiера = судно, човен з тьома рядами весел у давнiх грекiв.




43


Мичка = з ми?чок i мичо?к в род. вiдмiнку у Голоскевича = 2 наголоси.




44


Мо?чва = сльота, мокреча.




45


Метениця = вощинна мiль




46


Чухра = зрубанi гiлки дерева.




47


Листя – як збiрне поняття




48


Очемерi?ти = здурiти.




49


Несту?ла = нi на що не здатна людина.




50


Бiгу?н = i бiгун, який бiгае, – i полюс. Тут – полюс.




51


Вара?скати = перевертати сiно




52


Мiдниця = мiдний таз




53


Лю?нтра = вузький довгий човен




54


Тене?тка = дуже поношена сорочка. «Не мати й тенетки на плечi» – бути голодранцем.




55


Не плутати зi споти?качем.




56


Атонiя мед. = ослаблення або втратапружности та елястичности тканин i м’язiв органiзму, iх в’ялiсть.




57


2 Атене?й = атенеум = храм Атени в ант. Грецii.




58


Затула = предмет, який щось затуляе.